chrome firefox opera safari iexplorer

Безробіття молоді на Донеччині за рік зросло майже на третину

29 червня 2011 о 16:21

За рік офіційний показник безробіття серед молоді  Донеччини зріс майже на третину (27%) і склав 45 відсотків від загальної кількості  зареєстрованих безробітних. Про це свідчать дані обласного управління статистики.

Молодь, яка отримує вищу освіту, виявилась особливо вразливою на ринку праці, відзначають експерти. Найчастіше випускники вищих навчальних закладів не можуть влаштуватися за фахом, оскільки роботодавець шукає працівника з досвідом роботи.

Крім того, молоді люди з вищою освітою дедалі менше бажають працювати за маленьку зарплатню, яку їм пропонують, сказала  керівник проектів «Фундації локальних ініціатив Донеччини» Олена Доля. За її словами, сьогоднішня молодь амбітна, тож, маючи дипломи, наприклад, фахівців з міжнародних відносин чи юристів воліють радше сидіти дома, аніж працювати за півтори тисячі гривень на місяць.

Водночас, як зауважує Доля, ринок праці Донецької області має свої характерні проблеми, які вже багато років не можуть вирішитися.

Так, на окремі робітничі спеціальності пропонується заробітна платня, що є більшою, ніж в офісного працівника, але знайти молодих працівників за таким фахом вкрай складно, оскільки молодь переважно намагається отримати вищу освіту. Вже упродовж кількох років місцева влада порушує питання про необхідність соціальної реклами робітничих спеціальностей.  Але намагання підвищити привабливість робітничих професій  поки що не мають успіху, вважає експерт.

Крім того вона вказала і на інші можливі причини зростання безробіття серед молоді в регіоні, зокрема, проведення адміністративної реформи, оскільки під скорочення серед держслужбовців у першу чергу потрапляли наймолодші.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути