chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві представлять веб-архів про розпад Радянського Союзу

17 червня 2011 о 09:17

Відеоінтерв’ю  були  записані  в  шести  країнах  у 1995 та 1996 роках. Інтерв’ю  дали:  Леонід Кравчук,  Михайло  Горбачов,  Лєх  Валенса,  Джеймс  Бейкер,  Вячеслав  Чорновіл,  Мустафа Джемілєв,  Євген Марчук, Юрій Щербак,  Віталій  Коротич,  Яцек  Куронь,  Вітаутас  Ландсбергіс, Сергій Набока,  Іван Плющ, Мирослав Попович, Джордж Сорос, Галина Старовойтова, Станіслав Шушкевич, Анатолій Зленко та інші відомі суспільні та державні діячі, повідомили  в прес-службі УКУ.

Поряд  з  презентацією  веб-архіву відбудеться  круглий  стіл за  участі експертів, авторів й учасників проекту «Розпад Радянського Союзу. Усна  історія незалежної України 1988—1991». У двох сесіях говоритимуть про українську незалежність у ретроспективі (як було у 1991 році) та перспективі (як буде в 2021 році). Її учасниками стануть о. Борис Ґудзяк, Іван Гевко, Маргарита Гевко, Леонід Кравчук, Мирослав Попович, Ярослав Грицак, Віталій Портніков, Юрій Щербак, Іван Плющ, Євген Марчук та Мирослав Маринович.

Проект  розпочинається  дослідженням  національних  рухів  та  громадських  об’єднань,  що зароджувалися  в  Україні  у 1988—1989,  охоплює  переговори  про  підписання  нового  союзного договору  влітку 1991,  спробу  серпневого  перевороту 1991 року, піднесення  Бориса  Єльцина  в Москві  та  розвиток  національного сентименту  в республіках  і досягає  кульмінаційної точки в українському  референдумі  про незалежність у грудні 1991 та  міжнародне  визнання України  як суверенної держави.

Керівниками  і  координаторами  проекту «Розпад  Радянського  Союзу.  Усна  історія  незалежної України 1988—1991» є Маргарита Гевко та Сара Сіверс.

Довiдка ZAXID.NET

Маргарита Гевко з 1991 по 1996 мешкала в Києві, в 1991—1992 працювала для іспанської агенції новин EFE у Києві. Вона перебувала в Києві і відповідала за фільмування інтерв’ю, їх транскрибування, редагування і часове кодування.

Сара Сіверс – головний директор і консультант Інституту Землі Колумбійського університету, де вона очолює напрямок консультування країн Африки. Вона – колишній працівник дипломатичної служби Сполучених Штатів, зокрема першого Посольства США в Києві. Сара Сіверс керувала записами інтерв’ю в Сполучених Штатах і Росії та займалася фінансовим аспектом Проекту і пошуком коштів.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути