chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві з'являться вулиці Миколайчука і Некрасова

18 червня 2011 о 13:50

До 100-річчя письменника Віктора Некрасова та 70-річчя актора Івана Миколайчука комісія КМДА з питань перейменувань та пам'ятних знаків прийняла рішення про увічнення пам'яті цих відомих киян.

Про це розповів член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Іменем Івана Миколайчука буде названа колишня вулиця Олександра Серафимовича (російський письменник і чиновник від літератури) на Березняках. У багатоповерхівці на Серафимовича, 5 і жив Іван Миколайчук — з 1971 року до смерті 3 серпня 1987 року.

На бульвар Віктора Некрасова перейменують бульвар Давидова на Русанівці. Олексій Давидов — київський голова, з іменем якого пов'язують Куренівську трагедію 1961 року.

Є міська легенда про те, як водії трамваїв, чиї колеги (50 людей) загинули у затопленому селевим потоком трамвайному депо, оголошували зупинку «Бульвар Давидова» як «Бульвар ДЕНИСА Давидова».

Іван Миколайчук — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та дві режисерські роботи. Навчався на кіноакторському факультеті Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня В.Івченка).

Віктор Некрасов — письменник закінчив Київський будівельний інститут і у свій час працював архітектором. Навчався у театральній студії при київському Театрі російської драми, після чого працював актором і театральним художником.
«Улюблений письменник Сталіна» і улюблений письменник усієї країни за роман «В окопах Сталінграда», який дав хід цілій школі «окопної правди».

Завдяки Некрасову відбулося і народження феномену Андріївського узвозу в Києві — після його статті «Дім Турбіних» розпочалося масове паломництво до будинку, де жив Михайло Булгаков.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути