chrome firefox opera safari iexplorer

Українська журналістика виходить з кризи

06 червня 2011 о 11:33

В першому кварталі 2011 році кількість вакансій для працівників медіа сфери зросла на 72,1% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua до Дня журналіста.

В 2010 році на одну вакансію в сфері мас-медіа приходилося п’ятеро кандидатів, то в 2011 – трохи більше двох. Найактивніше роботодавці наймали журналістів в 2008 році – тоді було розміщено вакансій на 20,9% більше, ніж в 2010-му.

Згідно з дослідженням кадрового порталу hh.ua, 58% українських журналістів – жінки, решта – чоловіки. Кожен четвертий вільно володіє англійською мовою. 18,2% мають базові знання німецької, 11,7% – французької мови.

79,3% журналістів – з вищою освітою. Середня зарплата, яку в 2011 році пропонують в сфері медіа, становить 6 400 гривень.

«Медійна галузь дуже важко переживала період кризи, коли закривали цілі видання і звільняли по кількасот журналістів. Наші спостереження показують, що в 2009 році з журналістики пішло близько 9% кандидатів, які змушені були перепрофілюватися», – зазначив Сергій Дідковський, директор з Маркетингу та PR Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Він додав, що журналістика – одна з найбільш закритих професійних сфер. «Редакції українських видань вкрай рідко вдаються до відкритого набору персоналу. Як правило, журналісти переходять з редакції в редакцію за рахунок особистих контактів», – зауважив Сергій Дідковський.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути