chrome firefox opera safari iexplorer

Україну визнали центром світової кіберзлочинності

19 червня 2011 о 15:56

Україна є важливим центром хакерства і кіберзлочинності. Про це заявив британський журналіст та історик, автор низки досліджень і книг про організовану злочинність у Європі Міша Ґленні.

За його словами, Україна — дуже важливий центр хакерства і кіберзлочинності, поруч із такими центрами як Росія, Бразилія, Китай і меншою мірою — Індія. У цих країнах — досить освічене молоде населення, високий рівень безробіття і обмежені можливості працевлаштування.

На питання про те, чи варто пересічним українцям перейматися інтернетною загрозою, Ґленні відповів: «Якщо ви не сприйматимете всерйоз загрозу вірусів та інших комп'ютерних програм, які запускають зловмисники, то або ваші комп'ютери, або комп'ютери ваших близьких будуть уражені. І коли щораз більше українців користуються інтернетом для щоденних потреб і більше їх користуватиметься банківськими послугами через мережу, продаватимуть чи купуватимуть через інтернет, вони щораз більше опинятимуться під загрозою стати жертвами різних видів кіберзлочинності», — каже він.

Британський журналіст також зазначив, що окремою проблемою є комп'ютери, які керують системами електропостачання, водопостачання та інших систем інфраструктури.

Утім, він також заявив про те, що кіберзлочинність не є негайною загрозою для кожного. А Україна, на його думку, тут в особливому становищі, адже має один із найнижчих у Європі рівнів під'єднаності до інтернету.

Ідеться десь про 20% користувачів інтернету від загалу населення. І це означає, що відносно мало людей можуть бути потенційними жертвами кіберзлочинності, підкреслив він.

«Іншим аспектом кіберзлочинності, в результаті якого Україна перебуває у відносній безпеці є те, що більшість кіберзлочинів є злочинами проти власників кредитних карток. А більшість власників кредиток живе у США, західній Європі, Японії і на Близькому Сход», — додав експерт.

«Це означає, що українці — у відносній безпеці. Але попри низький рівень користування інтернетом Україна стала місцем, де кіберзлочинність досить давно перетворилася на галузь бізнесу», — каже Міша Ґленні.

Нагадаємо, нещодавно українські хакери вкрали в закордонних банках понад 40 млн доларів. До діяльності зазначеного угруповання причетні близько 20 осіб — мешканців різних регіонів України, п'ятеро з яких було затримано співробітниками СБ України.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути