chrome firefox opera safari iexplorer

В київському зоопарку день тварин-ветеранів

28 червня 2011 о 18:57

Свято влаштували найстаршим мешканцям звіринцю — гіпопотаму Бресті і носорогу Тревозі.

Для них підготували святковий обід з улюблених ласощів. Бреста — дама похилого віку — їй 53. Це при тому, що бегемоти зазвичай живуть у неволі до 50-ти років.

Тварина народилась у Ленінградському зоопарку і як і більшість гіпопотамів, яких утримують в неволі, має доволі лагідний характер. Нині Бреста вже неповоротка і виманити її до глядачів непросто. Утім після тривалих вмовлянь на радість дітлахам тварина таки занурилася у басейн.

“Звичайно, в неї як і у всіх стареньких болять ніжки. Тому коли Бреста підіймається з басейну, вона спирається спочатку головою, а потім переставляє ніжки. Ви бачили, як важко їй рухатися”, — каже екскурсовод київського зоопарку Валентина Зайцева.

Бреста ласувала яблукам, бананами та апельсинами. Чим дуже потішила присутню малечу. Діти з радістю ділилися враженнями і розповідали, про улюблену тварину.

“Вона живе в Саванні, їсть всілякі фрукти. Ще вона вимащується в багнюці, щоб на неї мухи не сідали і не кусали її”, — каже Діана.

Іншого ветерана зоопарку частували не гірше. Носорогу Тревозі теж дістався кошик із фруктами. Цю тварину 43 роки тому ще зовсім дитиною піймали в Африці.

Так довго вона протрималася завдяки залізному здоров`ю, вірять працівники зоопарку, адже більшість носорогів у неволі заледве доживає до 35. Раніше у Тревожки був друг Джоні, однак він помер, і вже 12 років тварина самотня. Компанію носорогу складають співробітники зоопарку і відвідувачі.

“Я про носорогів майже нічого не знаю. Знаю тільки, що в них ріг для того, щоби захищатися. Подобаються мені вони тим, що великі та товсті”, — каже Софія.

З поваги до похилого віку співробітники намагаються пестити і догоджати Тревожці. Тваринам як і людям потрібні позитивні емоції, каже начальник відділу Ігор Марійчук.

“Дуже подобається коли її чухають. За вушками як її чухають, вона може годинами стояти, впадати в транс, мітлою коли чухають їй також подобається. От під мітлою вона може стояти годинами. Вже і руки болять, відпадають руки, її чухають, а вона стоїть і їй добре”, — каже завідувач відділу копитних тварин Ігор Марійчук.

Нині у київському зоопарку є багато тварин, що пережили свій біологічний вік, адже колекція звіринцю тривалий час майже не оновлювалась. Найближчим часом керівництво зоосаду планує придбати двох слонів. Їх привезуть, щойно доведуть до ладу спеціальний вольєр.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі