chrome firefox opera safari iexplorer

КМДА не хоче віддавати державі музей-квартиру Тичини

27 липня 2011 о 19:17

КМДА звернулась до комісії Київради з питань культури та туризму з проханням скасувати рішення Київради «Про передачу до державної власності Літературно-меморіального музею — квартири П.Г.Тичини в м. Києві».

Про це ІП повідомив голова комісії Олександр Бригинець. 

За словами Бригинця, комісія не підтримала позицію КМДА і закликала владу виконати рішення Київради.

"Позиція київської влади дивна: з одного боку КМДА не хоче віддавати музей і робить все, щоб музей не набув статусу державного, з іншого боку вона не може знайти в своєму бюджеті достатньо грошей, щоб профінансувати цей та інші музеї, — сказав Бригинець. — От і виходить такий пінг-понг під гаслом «сам не гам, і іншому не дам».

Депутат пояснив, що передача музею до державної власності могла покращити стан закладу культури.

Свого часу Кабмін сам звернувся до Київради з пропозицією передати музей до державної власності, адже Міністерство культури планувало об'єднати цей музей з кількома іншими музеями присвяченими П.Тичині, надавши їм статусу філій.

«Після прийняття рішення про передачу музею до держвласності ми зітхнули з полегшенням, оскільки можна було не боятися, що через халатне ставлення київської влади до цього музею він рано чи пізно втратить приміщення у самому центрі столиці площею у 150 кв. м і в ньому поселиться якийсь чиновник чи олігарх, — зазначив Бригинець. — Сьогодні, якщо передача музею в держвласність не відбудеться, як цього хоче його колектив, виключити такий розвиток подій не можна».

Раніше літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини, який знаходиться на вулиці Терещенківській, 5 у Києві, отримав ордер про примусове виселення. Причиною була несплата оренди приміщення у сумі 16 тис. грн., які сама ж КМДА не виділила вчасно.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути