chrome firefox opera safari iexplorer

Купання заборонено на третині пляжів усієї країни

22 липня 2011 о 08:34

З початку купального сезону в Україні втопилося 609 осіб, із них 84 — діти. «Пляжна» тема обліплена проблемами. Люди гинуть і зазнають травм через те, що купаються в не призначених для цього місцях, на несертифікованих пляжах, де немає рятувальників або вони недостатньо навчені, поблизу «стихійних» стоянок маленьких суден.

В Україні є 2313 місць для відпочинку на воді, але третина з них не визнані придатними для купання облдержадміністраціями. Кому це вигідно й чи безпечно відпочивати на наших пляжах?

Ми ризикуємо, плаваючи в каналах, річках, ставках та інших водоймах, береги яких не визнано пляжами офіційно. Наразі найбільше людей загинуло в Київській області (57, з них — двоє дітей). Київська облдержадміністрація не визначила в області жодного(!) місця для купання. Тим часом люди відпочивають на 37 водоймах...

Схожа ситуація — у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській областях. Попри те, що купальний сезон у розпалі, санітарні паспорти отримали тільки 38% українських пляжів. І річ не тільки в тому, що не виконуються санітарні норми. Мала кількість пляжів вигідна... облдержадміністраціям.

— Вони не бажають визнавати пляжами ті місця, де люди зазвичай відпочивають, — каже в. о. першого заступника начальника Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки Тарас Поліщук. — Бо для цього треба організувати рятувальний пост, установити таблички і стенди з правилами поведінки на воді, укласти угоду з державною рятувальною службою. І щоб цього не робити, адміністрації заплющують очі на місця масового відпочинку.

— Ситуація з рятувальними службами склалася загрозлива. Такі пости взагалі відсутні(!) на пляжах Закарпатської, Сумської, Тернопільської областей. Про це повідомив голова Державної інспекції техногенної безпеки Ернест Улинець, виступаючи вчора на засіданні відомства.

— На те, щоб витягти людину з води і привести до тями, ми маємо три хвилини, — розповідає 40-річний Віталій, який працює матросом рятувально-водної станції в столичному Гідропарку. — Наша станція — це четверо водолазів, шестеро матросів, двоє мотористів на човнах. Разом ми відповідаємо за Дитячий, Молодіжний і Венеціанський пляжі. Тих, хто порушує правила поведінки на воді, варто штрафувати. П’яні грублять у відповідь на попередження, а діти правил не знають: їх не приводять сюди і не показують роботу станції, як колись.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути