chrome firefox opera safari iexplorer

Київ вшановує «батька монументалістики»

08 липня 2011 о 11:07

Сьогодні відомому українському художнику-монументалісту, лауреату Шевченківської премії Івану Литовченку виповнилося б 90 років. Його твори можна побачити в багатьох містах України. Декілька найвизначніших назавжди залишилися в Прип’яті. У ці дні із творчістю Івана Литовченка можна ознайомитися на виставці в Києві.

Іван Литовченко все життя займався монументалістикою та художнім ткацтвом. Його роботи знаходяться у Києві, Запоріжжі, Луцьку. Він розробив концепцію Прип’яті, був фактично її головним художником. Литовченко створив план центральної вулиці міста атомників і прикрасив її великими, рельєфними мозаїчними панно. Найкращий, на думку критиків, твір «Музика» Литовченко створив 1976 року саме у Прип’яті, це панно і досі прикрашає стіну місцевої музичної школи. За гіркою іронією долі, уже понад чверть століття в цій будівлі чути хіба що звуки природи. Іван Литовченко пропрацював у місті майже до самої аварії на Чорнобильській АЕС.

Батька у Прип’яті знали усі – Наталя Литовченко

Ідея створення нового міста, у якому радянські багатоповерхівки гармонійно поєдналися б з витворами мистецтва, була однією з провідних у діяльності митця. Дочка Івана Литовченка, заслужений художник України Наталя Литовченко згадує, що її батько ставився до роботи з натхненням, і жителі міста були вдячні йому.

«Коли він там працював, то всі вже знали, що це художник. Одного разу він забув портфель, робітники казали : «Не чіпайте, це художника». Машина поїхала, а портфель увесь день стояв», – каже Наталя Литовченко.

Місто атомників назавжди залишилося в серці Івана Литовченка. Остання його робота «Реквієм» – це поєднання усіх творів, які він створів раніше у Прип’яті.

Наталя Литовченко запевняє, що роботи її батька цікаві і зрозумілі широкому загалу. Кожен зможе знайти щось саме для себе, адже автор порушував глобальні проблемі. Наприклад, у роботі «Творення» Іван Литовченко зображує атомну енергію та вчених з палаючими очима, які нібито опанували «мирний атом». Радянська влада критикувала цю роботу за химерне зображення прогресу.

«Тато завжди був філософом у мистецтві. І все це було в тому, що він зображував. Ще не було аварії, а він це передбачив», – зазначає Наталя Литовченко.

Литовченко – класик української монументалістики

Сучасники високо оцінюють внесок Івана Литовченка в українську монументальну архітектуру. Він є одним із найвизначніших творців монументального мистецтва 60 – 80-х  років минулого століття, переконаний живописець, академік Національної академії мистецтв України Микола Стороженко.

«Це був один із родоначальників, який започаткував новітні форми в архітектурі, зокрема у монументальному мистецтві. Він також впровадив нові технології, нову методику використання матеріалів і засобів в архітектурі», – твердить Стороженко.

Роботи Івана Литовченка вплинули на сучасних художників. На його прикладі вчились молоді українські монументалісти, які творять зараз, каже голова секції монументалістів Київської спілки художників Олексій Григоров: «Це засновник нашої секції, це наш класик, на якого ми рівняємось. Це епоха, в Івана Литовченка дуже сильні роботи, зараз уже такого ніхто й не робить».

5 грудня

Інші дати
День працівників статистики
Відзначається День працівників статистики в Україні 5 грудня. Це професійне свято, встановлене Указом Президента від 02.12.2002 № 1120/2002.
Розгорнути
Народився Михайло Дерегус
(1904, с. Веселе, Харківська область - 1997) - український графік і живописець. Автор картин «Тарас Бульба на чолі війська», «Тарас слухає кобзаря», «Дума про козака-бандуриста», «Маруся Богуславка», «Козака несуть», «Народження пісні».
Розгорнути
Народився Григір Тютюнник
(1931, с.Шилівка Полтавська область - 1980) - українського письменника. Автор творів «Вогник далеко в степу», «Климко», «Син приїхав» та інші.
«Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові». (Григір Тютюнник)
Розгорнути
Народився Олександр Олесь (Кандиба Олександр Іванович)
(1878, м. Білопілля, Сумська область – 1944) – український поет. Автор збірок «З журбою радість обнялись», «Поезії».
«Сміються, плачуть солов'ї Ти не дивись, що буде там, І б'ють піснями в груди: Чи забуття, чи зрада: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Весна іде назустріч вам, Знов молодість не буде! Весна в сей час вам рада» (Олександр Олесь)
Розгорнути

Новини Дивитися всі