chrome firefox opera safari iexplorer

Київ вшановує «батька монументалістики»

08 липня 2011 о 11:07

Сьогодні відомому українському художнику-монументалісту, лауреату Шевченківської премії Івану Литовченку виповнилося б 90 років. Його твори можна побачити в багатьох містах України. Декілька найвизначніших назавжди залишилися в Прип’яті. У ці дні із творчістю Івана Литовченка можна ознайомитися на виставці в Києві.

Іван Литовченко все життя займався монументалістикою та художнім ткацтвом. Його роботи знаходяться у Києві, Запоріжжі, Луцьку. Він розробив концепцію Прип’яті, був фактично її головним художником. Литовченко створив план центральної вулиці міста атомників і прикрасив її великими, рельєфними мозаїчними панно. Найкращий, на думку критиків, твір «Музика» Литовченко створив 1976 року саме у Прип’яті, це панно і досі прикрашає стіну місцевої музичної школи. За гіркою іронією долі, уже понад чверть століття в цій будівлі чути хіба що звуки природи. Іван Литовченко пропрацював у місті майже до самої аварії на Чорнобильській АЕС.

Батька у Прип’яті знали усі – Наталя Литовченко

Ідея створення нового міста, у якому радянські багатоповерхівки гармонійно поєдналися б з витворами мистецтва, була однією з провідних у діяльності митця. Дочка Івана Литовченка, заслужений художник України Наталя Литовченко згадує, що її батько ставився до роботи з натхненням, і жителі міста були вдячні йому.

«Коли він там працював, то всі вже знали, що це художник. Одного разу він забув портфель, робітники казали : «Не чіпайте, це художника». Машина поїхала, а портфель увесь день стояв», – каже Наталя Литовченко.

Місто атомників назавжди залишилося в серці Івана Литовченка. Остання його робота «Реквієм» – це поєднання усіх творів, які він створів раніше у Прип’яті.

Наталя Литовченко запевняє, що роботи її батька цікаві і зрозумілі широкому загалу. Кожен зможе знайти щось саме для себе, адже автор порушував глобальні проблемі. Наприклад, у роботі «Творення» Іван Литовченко зображує атомну енергію та вчених з палаючими очима, які нібито опанували «мирний атом». Радянська влада критикувала цю роботу за химерне зображення прогресу.

«Тато завжди був філософом у мистецтві. І все це було в тому, що він зображував. Ще не було аварії, а він це передбачив», – зазначає Наталя Литовченко.

Литовченко – класик української монументалістики

Сучасники високо оцінюють внесок Івана Литовченка в українську монументальну архітектуру. Він є одним із найвизначніших творців монументального мистецтва 60 – 80-х  років минулого століття, переконаний живописець, академік Національної академії мистецтв України Микола Стороженко.

«Це був один із родоначальників, який започаткував новітні форми в архітектурі, зокрема у монументальному мистецтві. Він також впровадив нові технології, нову методику використання матеріалів і засобів в архітектурі», – твердить Стороженко.

Роботи Івана Литовченка вплинули на сучасних художників. На його прикладі вчились молоді українські монументалісти, які творять зараз, каже голова секції монументалістів Київської спілки художників Олексій Григоров: «Це засновник нашої секції, це наш класик, на якого ми рівняємось. Це епоха, в Івана Литовченка дуже сильні роботи, зараз уже такого ніхто й не робить».

7 травня

Інші дати
Петро Чайковський
1840 –  російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.
Розгорнути
Народився Микола Кащенко
(1855, с.Веселе, Запорізька область – 1935) - український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.
Тиха місячна ніч над принишклим селом Оповила біленькі оселі. Лиш пустун-вітерець над люстерком-ставком В срібних хвилях гойда каруселі. Продерчав десь деркач у заплавах ріки, На хвилину сполохавши тишу, Очерет з осокою про щось гомінкий Тихо шепче і чубом колише. Запізнілий туман, мов отара овець, Суне попаски вбрід понад лугом. Замаячив ледь-ледь вдалині острівець Й непомітно сховався за пругом. (Віктор Геращенко)
Розгорнути