У Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща», що на Волині, всихають заповідні дуби. Лісівники б’ють на сполох.

Про це повідомили у прес-службі обласного управління лісового та мисливського господарства.

Двохсотлітні дуби, що знаходяться у заповідній зоні Цуманського лісгоспу всихають на очах: жовтіє листя, стовбур атакують шкідники. Втім, запобігти цьому Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства не може – забороняє закон. Згідно із ним, працівники лісівничої сфери мають право проводити санітарно оздоровчі заходи у заповідних зонах, проте з дуже великими обмеженнями.

«Якщо вирубувати дерева, що всохли, на лісових ділянках не залишається здорових дерев. Що ж робити? Дивитися, як вмирає дубрава, чи, допоки деревина не втратила своєї якості, зрізати всихаючі насадження і виручені кошти передати на заповідну справу та на відновлення дібров? За таксаційним описом на початок, коли ділянка була ще здорова, її запас деревини складав 350 м куб. на гектар, сьогодні маємо тільки 250 м куб. і процес всихання продовжується», – каже головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик.

Долю заповідних дубрав може і повинна вирішити експертна рада незаангажованих зацікавлених фахівців різних природоохоронних управлінь. Волинські лісівники наполягають на державницькому підході до цієї справи.

«На цей час основну масу цього та й інших природно-заповідних об’єктів складають стиглі перестійні дубові насадження. Сорок років тому тут ріс здоровий ліс, деревостани не були пошкоджені ані шкідниками, ані хворобами. Природний процес старіння деревостанів пришвидшили зміни клімату та гідрологічного режиму. Рано чи пізно ми змушені будемо їх замінити на нові насадження», – розповів перший заступник начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Шеремета.

За підрахунками лісівників, на заповідних землях ДП «Цуманське ЛГ» заміни потребує більша частина дубових насаджень. В інтересах природоохоронної справи пришвидшити розгляд цього питання на найвищих державних і законодавчих рівнях.