chrome firefox opera safari iexplorer

Під Сімферополем влаштували гонки на виживання

04 липня 2011 о 10:28

Виживе сильніший. Охочі до їзди без правил зібралися під Сімферополем — тут влаштували перегони на виживання.

Три десятки екіпажів з 11 українських міст зустрілися на одній брудній дорозі. Учасникам дозволили майже все — штовхатися, врізатися один в одного і навіть перекидати автомобілі. Втім розумні межі таки є — заборонений наджорсткий контакт автівок та рух проти руху. Перемагає той, хто зуміє залишитись на дорозі.

“Гонка інтелектуальна, де треба швидко мислити, міркувати, приймати рішення за лічені секунди, і відповідно зреагувати на зміну ситуації. Ось це і є майстерність спортсмена”, — розповідає головний суддя змагань Віталій Бондар.

Найбільшу кількість автомобілів на змагання представила команда з Запоріжжя — одразу 7 авто. Кожна з машин має потужний досвід у перегонах — понад 30 заїздів. За кермом як досвідчені гонщики, так і новачки.

На старт одразу виходять усі учасники, тут стоять поруч і дорогі німецькі автомобілі, й застарілі радянські зразки автопрому. Майже усі машини післяаварійні, адже саме після аварій, коли кузов знищений, а начинка залишилась в строю, авто стає базою для боліду. Їх спеціально переобладнують каркасами безпеки та переносять назад радіатори.

“Каркас безпеки за правилами, ремені безпеки за правилами, автомобіль зроблений на базі Audi, решта — справа механіків і техніків. Доглянутий автомобіль, хороша гума — тоді автомобіль буде гідно поводитися на трасі”, — запевняє водій (м. Запоріжжя) Сергій Рябчук.

Траса перегонів 750 метрів, вона посилена трамплінами, швидкісними ділянками та кільцями — кросовим і болотяним. Гонщики мають пройти 3 етапи, кожен з яких складається з 12 заїздів.

“Спочатку було слизько, трошки розкидали, ґрунт чіпкий став”, — каже водій (м. Ірпінь) Олександр Кубечко.

“Перелили трошки, забагато бруду, доопрацювати трошки треба і буде відмінна”, — сказав водій (м. Ірпінь) Олександр Мандрік.

Після кожного етапу вилітають ті, кому не пощастило, й чиє авто більше не може рухатись. Але під час перерви механіки можуть провести експрес-ремонт та знову поставити машину на колеса.

Так сталося й з автомобілем учасника з Севастополя. Під час гонки в нього відмовило кермо й весь етап він їхав задом наперед, але гонку все одно не припинив.

“Рульове управління пошкоджено, автомобілем неможливо управляти, тому доводиться їхати в такому стилі”, — розповідає водій ( м. Севастополь) Андрій Корольов.

Переможцем змагань став учасник потужної команди з Кривого Рогу. Саме в цьому місті і зародилися такі вітчизняні перегони. Друге місце дісталося гонщику з Київської області, третє — також за криворожцями.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути