13 липня виповнюється 117 років iз дня народження Ісаака Бабеля. І хоча дата не кругла, на батьківщині письменника, в Одесі, її відзначатимуть з розмахом. Щоправда, до «розмаху» долучилася затяжна фінансова криза, помножена на феноменальну здатність наших можновладців ігнорувати проблеми і потреби культури.
Ідею встановити пам’ятник Ісааку Бабелю в Одесі Всесвітній клуб одеситів озвучив ще кілька років тому. Почали збирати гроші. Оголосили конкурс, який пройшов без особливих затримок та форс–мажорів: у ньому взяли участь більше 20 скульпторів iз Росії, США, Ізраїлю, Білорусі, України, переможцем визнали Георгія Франгуляна (Москва), а представлений ним проект пам’ятника сподобався не лише журі, а й родичам письменника, які мешкають у Сполучених Штатах.
А от iз бюджетом усе виглядало значно проблематичніше. Для виготовлення та встановлення пам’ятника треба було зібрати 400 тисяч доларів. Ще минулого року на рахунку було вдвiчi менше від необхідної суми. Саме тому від ідеї відкрити пам’ятник Бабелю у 2010–му, згадавши тим самим 70–ту річницю з дня загибелі письменника, довелося відмовитися...
Пам’ятник iз бронзи, що відкриватимуть сьогодні, буде встановлено на розі вулиць Жуковської та Рішельєвської, навпроти колишньої домівки Бабеля. Очікують, що на церемонії відкриття буде присутній також і онук письменника Андрій Малаєв–Бабель, який учора та позавчора на сцені єврейського культурного центру Beit Grand грав у виставі «Бабель. Як це робилося в Одесі».
Раніше в місті на честь видатного письменника, журналіста і драматурга було встановлено меморіальну дошку на будинку, де колись мешкав сам Ісаак Бабель, є в Одесі на Молдаванці й вулиця Бабеля.
Зараз у рамках Одеського міжнародного літературного фестивалю проходять Бабелівські читання. А Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького (до речі, саме Горький свого часу і відкрив літературі Бабеля) представляє книжкову виставку «Рыцарь яркого собственноручно сделанного одесского слова». В експозиції — раритетні книги (прижиттєві «Блукаючі зірки», «Конармія»...) й сучасні перевидання творів Бабеля, літературознавчі дослідження (від майже перших есеїв Вронського та Полонського до сучасних матеріалів наукових конференцій, збірок наукових праць), видання історико–публіцистичного та документального жанрів (зокрема, книга Віталія Шенталінського «Раби свободи: В літературних архівах КДБ», видання листів Бабеля до Лівшиця, що вийшло друком у Москві окремою збіркою «Письма другу» та інші )...
