chrome firefox opera safari iexplorer

У серпні пройдуть слухання щодо забудови Дніпровської набережної

20 липня 2011 о 18:09

З серпня в Києві розпочнуться громадські слухання з питання забудови Дніпровської набережної і островів.

Про це начальник Головного управління економіки та інвестицій столичної міськдержадміністрації Ігор Довбань повідомив на засіданні круглого столу на тему: «Київські острови: Діснейленд чи дикий ліс», організованому тижневиком «КОМЕНТАРІ:».

Цією подією газета «КОМЕНТАРІ:», портал comments.ua і Фонд «Ефективне управління» започаткували серію круглих столів, присвячених обговоренню проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року.

За словами І.Довбаня, процес забудови Дніпровської набережної і островів розпочнуть тільки після обговорення з громадськістю. «Ми відкриваємо цикл громадських і професійних обговорень. Обговорення розбиті на дві складові: спілкування з професіоналами і жителями Києва», — повідомив він.

«З 1 серпня такі обговорення мають розпочатися у десяти наших районах. На них, окрім громадян, які проживають на території району, буде запрошено фахівці, які відповідатимуть на конкретні запитання жителів і спільно з ними ухвалювати рішення», — відзначив чиновник.

За словами І.Довбаня, після циклу обговорень у районах влади планують провести «великі обговорення для того, щоб подивитися, як зміняться очікування розробників з реальними посиланнями жителів».

Також, за його словами, проект з розвитку дніпровських островів і набережної буде тільки комплексним. Зокрема, І.Довбань повідомив, що на останньому засіданні інвестиційної комісії порушувалося питання про розгляд масштабного проекту із забудови острова Муромця.

«Там є інвестор, який показав проект рекреаційних зон з чудовим парком, ресторанами, зонами відпочинку, можливістю розвиватися тим чи іншим видам спорту. І на сьогодні було вирішено зняти це питання з обговорення і дати доручення головному управлінню архітектури провести архітектурний конкурс, використати досвід світових фахівців, які зможуть в комплексі подивитися на всі наші острови, прибережні зони і підказати, який острів і як використовувати», – відзначив І.Довбань.

При цьому, на його думку, сьогодні в умовах розвинених інформаційних технологій нерозумно сидіти і самостійно вигадувати проекти розвитку, якщо можна взяти конкретний досвід закордонних міст. «Звичайно, не можна це робити під копірку, – упевнений І.Довбань. – Але ми маємо запропонувати варіації, які можуть бути у нас адаптовані, порадитися з киянами і після цього максимально швидко реалізувати ці проекти».

Подібної позиції дотримується і заслужений архітектор України, член Ради директорів «Конфедерації будівників України» Андрій Миргородський. «Ми можемо подумати, як спеціалізувати кожний з островів, зважити потенціал кожного і спробувати відобразити його специфіку у планувальних документах. Можливо, це будуть ландшафтні парки, десь буде сильно розвинено спортивний напрям, десь може бути зоопарк, можуть бути острови з рекреаційною функцією», — сказав він.

Під час обговорення проектів розвитку Дніпровських островів головний архітектор Києва Сергій Целовальник заявив, що будівництво великих об`єктів на київських островах є недоцільним.

За його словами , після того, як Дніпро було зарегульовано за допомогою гребель, річка перестала розливатися. Проте існує можливість паводків. «Тому говорити про якесь серйозне будівництво, як на набережній, так і на островах не має сенсу. Адже у такому разі нам доведеться робити високі набережні на островах, тим самим знищити екосистему», — відзначив він.

С.Целовальник вважає, що ні про які Діснейленди на островах в межах столиці мови бути не може. «Мені здається, що зелений коридор столиці заслуговує глибшого підходу, ніж створення Діснейленду – вузького, чисто підприємницького завдання. Чи потрібно нам віддавати під такий замір один з островів?», — сказав головний архітектор Києва.

У свою чергу, програмний директор Фонду «Ефективне управління» Андрій Лобач відзначив, що «потенціал островів не використано повною мірою». «Необхідно зрозуміти, як розвивати цей величезний рекреаційний потенціал. У нас є маса варіантів. Є варіант абсолютного збереження заповідної зони, дикої природи. Можливий розвиток інфраструктури на островах. Можливі і комбіновані варіанти», — відзначив він.

Як відзначив А.Лобач, в Європі міст, подібних Києву, – з такою кількістю островів і такою набережною – практично немає. Тому важливо на офіційному рівні обговорити, які можуть бути підходи до розвитку цих територій.

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути