chrome firefox opera safari iexplorer

За вбивство відомого мольфара львів’янин може сісти довічно

17 липня 2011 о 14:52

Убивці відомого карпатського мольфара Михайла Нечая загрожує тюремне ув’язнення від 10 до 15 років або ж довічне позбавлення волі.

Про це повідомив керівник Відділу зв’язків з громадськістю УМВС України в Івано-Франківській області Василь Гультайчук.

За його словами, слідчим управлінням УМВС України в Івано-Франківській області порушено кримінальну справу за ч. 2 п. 13 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство).

В. Гультайчук повідомив, що підозрюваним є 33-річний житель Львова. З його словами, він був судимий у 1999 році за скоєння вбивства жінки, є інвалідом 2-ї групи з діагнозом «шизофренія», майже 10 років перебував у місцях позбавлення волі та на примусовому лікуванні у психіатричних закладах закритого типу.

Згідно з попередніми показаннями затриманого, він убив М.Нечая за те, що той не сприймає і не поважає обряди і норми традиційного християнського віросповідання, а сповідує язичництво. Упродовж двох днів підозрюваний і М.Нечай спілкувалися між собою з цих питань. Напередодні вбивства, як зізнався затриманий, він всю ніч молився і, як каже дослівно, «Бог дав йому дозвіл покарати зло».

При проведенні оперативно-розшукових заходів оперативники з’ясували особу підозрюваного, який приїхав в село Верхній Ясенів 13 липня і поселився у туристичному наметі неподалік садиби М.Нечая. Мобільні групи міліції мали інформацію не лише про прикмети цього чоловіка, але і його зображення. У ці дні у селі працювала знімальна група телевізійників із столиці, які готували документальний фільм про мольфара і цілителя. При перегляді відеоматеріалів правоохоронці зафіксували декілька відеофрагментів, в які потрапив чоловік біля намету.

Нагадаємо, 15 липня в селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано-Франківської області від ножового поранення помер відомий карпатський мольфар і народний цілитель 81-річний Михайло Нечай.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути