chrome firefox opera safari iexplorer

Хліб в Україні може подорожчати через ріст цін на газ

03 серпня 2011 о 10:13

Українські виробники хлібо-булочних виробів попри хороший врожай зернових у поточному році, заговорили про підвищення цін на хліб.

За словами гендиректора об'єднання «Укрхлібпром» Олександра Васильченка, головними причинами подорожчаня можуть стати ріст ціни на газ з ІІІ кварталу на 50 доларів та підвищення зарплат працівників. До цього можна також додати вартість борошна, яке не дешевшає незважаючи на значне зниження вартості продовольчої пшениці (з 1900 до 1400—1600 грн/т), пише Сегодня.

«Фактично кожне друге хлібопекарське підприємство в Україні — збиткове, а надзвичайна держзарегульованість хлібопекарської галузі привела до того, що ціна на соціальні сорти хліба (батон і „Український“) не відповідає вартості його виробництва», — стверджує Васильченко.

Втім, на думку експертів, ситуація не така однозначна. По-перше, ціна на зерно. Так, експерт по зерну «АПК-Інформ» Родіон Рибчинський говорить, що зараз зерно, дійсно, продається дешево, тому що його багато, але поступово ціна виросте до торішньої — 1600 грн/т і вище.

«Але головне — це те, що за останні роки ціна сировини в собівартості хліба постійно знижується (з 50-55% до 32-42% залежно від сорту хліба), при цьому ростуть витрати на газ для випічки, зарплата, нарахування на неї, транспортні витрати.

Але якщо хлібопекарі зараз не підвищують ціну хліба, при тому, що борошно вищого гатунку коштує більше 3000 грн/т, а першого — 2850 грн/т, то чому вони повинні її підняти для борошна, намолотого з дешевшого зерна нового урожаю? Навряд чи Кабмін дозволить це зробити», — вважає Рибчинський.

Директор інформаційної компанії «ПроАгро» Микола Верницький у свою чергу стверджує, що політика ціноутворення, в порівнянні з минулим роком, не зміниться: хліб соцсортів як і раніше продаватиметься з мінімумом рентабельності (близько 5%), а то і зовсім у збиток, але цей збиток перекриє поступове, але значне (на 30-40%) подорожчання несоціальних сортів хліба і кондвиробів. Також можливе зниження якості соціального хліба, туди все більше додаватимуть дешеве низькосортне борошно, зменшуючи собівартість.

Цієї теми торкнувся і Васильченко, відмітивши, що не гарантує високу якість соціального хліба, якщо його ціна хоч трохи не виросте.

Зі свого боку у Кабміні запевняють, що підстав для здрожчання хліба немає. За словами пПрес-секретаря прем'єра Віталія Лукьяненка, якщо газ дорожчає, то це означає, що хлібопекарям потрібно зменшувати його споживання, модернізуючи виробництво, а не перекладати витрати на плечі покупців.

«Днями прем'єр відвідав хлібопекарську корпорацію на Харківщині, там за рахунок сучасного устаткування доля газу в собівартості усього 2%, а не 15-17%, як у інших, — розповів нам Лукьяненко. — Тому і хліб у них дорожчати не буде. Ціни ми не диктуємо, але і безпідставно їх підвищувати не дамо — ні на борошно, ні на хліб».

Нагадаємо, що за даними Держкомстату, хлібозаводи скоротили виробництво хліба. Так, у 2010 р було випущено 1,7 млн т хлібобулочної випічки, що на 5,5% менше показників 2009 року, коли виробничі показники галузі перевищили 1,8 млн т.

Аналітики ринку вважають, що скоротити виробництво хліба основних гравців змушує: маленька рентабельність на «соціальний» хліб, дорожнеча сировини, проблеми з поверненням ПДВ у приватних виробників, велика частка тіньового ринку, зміни в уподобаннях українців і банальне вимирання населення.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути