chrome firefox opera safari iexplorer

Майстрині з усіх куточків країни показали сучасну ляльку-мотанку

05 серпня 2011 о 10:31

У пошуках сучасної автентики. У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», заручившись підтримкою мистецьких сайтів в мережі Інтернет, шукали найкращих майстрів традиційної української ляльки-мотанки.

В арт-змаганні взяли участь три десятки майстринь з усіх куточків країни. На розсуд журі надіслали понад 80 робіт.

«Ляльку, яку ми представляємо сьогодні — важко назвати автентичною. Вона має єдиний автентичний момент — оцей хрест на обличчі. Решта — вона є авторська, сувенірна, подарункова, але вона має яскраво-виражені елементи національної ідентичності. Передниці, корсетки, вінки, запаски, очіпочки — все це зберігається. Це своєрідна комбінація реального жіночого вбрання із сувенірною, архаїчною лялькою», — каже Спілка майстрів народного мистецтва України Ігор Пошивайло.

Умови конкурсу прості: у роботі — лише натуральні тканини — льон, бавовна, оздоблення ручною вишивкою та прадавній символ сонця на обличчі ляльки. Автори кажуть — працювали натхненно, «з душею». Зізнаються — кожна лялька є уособленням їх внутрішнього світу. Вірять і в їх майже магічні якості, що колись закладалися пращурами.

«Вона символ жінки, символ матері і не просто це абияка жінка. Я навіть не можу це пояснити чому, але коли я навіть намагаюсь зробити ляльку таку селянку — вона в мене все одно виходить пані, або навіть коли з простої тканини роблю — з льону, чи полотна — вона в мене все одно получається святкова», — каже майстриня Алла Маркар’ян.

Майстрині зізнаються — готові радо ділиться секретами лялькарства з усіма бажаючими і запрошують на власні майстер-класи. Підкреслюють — лише власними руками, а не купуючи навіть у найкращих майстрів, можна створити справжній оберіг. Найяскравіші ж приклади традиційної ляльки-мотанки експонуватимуть у музеї протягом усього серпня.

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути