chrome firefox opera safari iexplorer

Майстрині з усіх куточків країни показали сучасну ляльку-мотанку

05 серпня 2011 о 10:31

У пошуках сучасної автентики. У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», заручившись підтримкою мистецьких сайтів в мережі Інтернет, шукали найкращих майстрів традиційної української ляльки-мотанки.

В арт-змаганні взяли участь три десятки майстринь з усіх куточків країни. На розсуд журі надіслали понад 80 робіт.

«Ляльку, яку ми представляємо сьогодні — важко назвати автентичною. Вона має єдиний автентичний момент — оцей хрест на обличчі. Решта — вона є авторська, сувенірна, подарункова, але вона має яскраво-виражені елементи національної ідентичності. Передниці, корсетки, вінки, запаски, очіпочки — все це зберігається. Це своєрідна комбінація реального жіночого вбрання із сувенірною, архаїчною лялькою», — каже Спілка майстрів народного мистецтва України Ігор Пошивайло.

Умови конкурсу прості: у роботі — лише натуральні тканини — льон, бавовна, оздоблення ручною вишивкою та прадавній символ сонця на обличчі ляльки. Автори кажуть — працювали натхненно, «з душею». Зізнаються — кожна лялька є уособленням їх внутрішнього світу. Вірять і в їх майже магічні якості, що колись закладалися пращурами.

«Вона символ жінки, символ матері і не просто це абияка жінка. Я навіть не можу це пояснити чому, але коли я навіть намагаюсь зробити ляльку таку селянку — вона в мене все одно виходить пані, або навіть коли з простої тканини роблю — з льону, чи полотна — вона в мене все одно получається святкова», — каже майстриня Алла Маркар’ян.

Майстрині зізнаються — готові радо ділиться секретами лялькарства з усіма бажаючими і запрошують на власні майстер-класи. Підкреслюють — лише власними руками, а не купуючи навіть у найкращих майстрів, можна створити справжній оберіг. Найяскравіші ж приклади традиційної ляльки-мотанки експонуватимуть у музеї протягом усього серпня.

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути