У пошуках сучасної автентики. У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», заручившись підтримкою мистецьких сайтів в мережі Інтернет, шукали найкращих майстрів традиційної української ляльки-мотанки.
В арт-змаганні взяли участь три десятки майстринь з усіх куточків країни. На розсуд журі надіслали понад 80 робіт.
«Ляльку, яку ми представляємо сьогодні — важко назвати автентичною. Вона має єдиний автентичний момент — оцей хрест на обличчі. Решта — вона є авторська, сувенірна, подарункова, але вона має яскраво-виражені елементи національної ідентичності. Передниці, корсетки, вінки, запаски, очіпочки — все це зберігається. Це своєрідна комбінація реального жіночого вбрання із сувенірною, архаїчною лялькою», — каже Спілка майстрів народного мистецтва України Ігор Пошивайло.
Умови конкурсу прості: у роботі — лише натуральні тканини — льон, бавовна, оздоблення ручною вишивкою та прадавній символ сонця на обличчі ляльки. Автори кажуть — працювали натхненно, «з душею». Зізнаються — кожна лялька є уособленням їх внутрішнього світу. Вірять і в їх майже магічні якості, що колись закладалися пращурами.
«Вона символ жінки, символ матері і не просто це абияка жінка. Я навіть не можу це пояснити чому, але коли я навіть намагаюсь зробити ляльку таку селянку — вона в мене все одно виходить пані, або навіть коли з простої тканини роблю — з льону, чи полотна — вона в мене все одно получається святкова», — каже майстриня Алла Маркар’ян.
Майстрині зізнаються — готові радо ділиться секретами лялькарства з усіма бажаючими і запрошують на власні майстер-класи. Підкреслюють — лише власними руками, а не купуючи навіть у найкращих майстрів, можна створити справжній оберіг. Найяскравіші ж приклади традиційної ляльки-мотанки експонуватимуть у музеї протягом усього серпня.
