chrome firefox opera safari iexplorer

Медовий час пік

18 серпня 2011 о 10:10

Учора в Києві на території наукового центру «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича» розпочав роботу найбільший в Україні медовий ярмарок «Бджільництво-2011». Організатори запевняють: усі продукти, що продаються на ярмарку, пройшли спеціальну перевірку. Тож якість меду та продуктів з нього гарантовано, а ціни обіцяють низькі, бо до столиці приїхали бджолярі, а не перекупники. Зокрема, свій мед привезуть кращі пасічники Закарпаття і Полтавщини, які вже не перший рік підтверджують свою репутацію.

Зрозуміло, що такий масовий медовий форум бджолярі використають не лише для того, щоб спродатися. Під час ярмарки, яка триватиме до 21 серпня, заплановано провести конференцію пасічників, а також виставку-продаж реманенту для бджільництва.

Про користь меду сказано багато: у ньому сконцентровано біологічно-активні речовини, вітаміни, мінеральні сполуки, мікроелементи, гормони, ферменти, незамінні амінокислоти — загалом 400 сполук. Тому його регулярне вживання, а також пилку, прополісу, маточного молочка та інших бджолопродуктів омолоджує організм, продовжує життя та лікує від багатьох хвороб. От тільки хто вилікує бджільництво від уже хронічних проблем — питання, яке цими днями обговорюватимуть на ярмарку. Так, в Україні 2005 року було розроблено Програму розвитку галузі бджільництва до 2011 року. Цей документ досить гостро критикували, тому сьогодні на порядку денному інше питання — визначитися, як розвиватиметься галузь далі.
Цікаво, що у попередній програмі зазначалося, що Україна входить до п’ятірки країн — найбільших у світі виробників меду. Разом з цим наголошувалося, що цей показник можна покращити, якби були мобільні пасіки, які могли б кочувати на 300—500 км. А таких у нас одиниці. Але збільшення медової продукції потребує збільшення ринків збуту. В Україні, можна сказати, майже зовсім відсутній експорт медової продукції, хоча попит на мед на світовому ринку поки що не задоволений і зростає

20 квітня

Інші дати
Павло Луспекаєв
1927 –  кіноактор. Знімався в фільмах: роль Верещагіна («Біле сонце пустелі»), «Республіка ШКІД», «Піднята цілина», «Вся королівська рать».
Розгорнути
Ґео (Юрій) Шкурупій 
1903 – український прозаїк, поет, представник напрямку панфутуризм; редактор, кіносценарист.
Розгорнути
 Володимир Шульгін 
1894 – студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві. Загинув у бою під Крутами.
Розгорнути