chrome firefox opera safari iexplorer

На Київському фунікулері кататися небезпечно. Фото

24 серпня 2011 о 15:35

Під Київським фунікулером у будь-який момент можуть обвалитися опори. Причина — руйнування конструкцій із бетону та арматури, повідомляє  Gazeta.ua.

«Візуальні ознаки — це сто відсотків аварійний стан. Це потрібно зупинити, прийняти міри. Фахівці, які проектували фунікулер, мають порахувати, чи зможе опора витримати рух. Якщо ні, то закрити на ремонт. В тому стані, який зараз є, опори точно впадуть, якщо нічого не робити. Питання тільки — коли?», — розповів столичний архітектор Сергій Контар.

1 серпня фахівець звернувся до чиновників. Отримав відписку від «Київпастрансу» про те, що в 2006 році Державний науково-дослідний інститут ім. Шульгіна провів обстеження естакади, а також висновки про її стан. Капітальний ремонт із посиленням пошкоджених несучих конструкцій планується тільки під час реконструкції фунікулеру.

Вагончиків у столичного фунікулера два. Кожен може перевезти близько сотні пасажирів.

«Уявіть собі, завтра День Незалежності. Дуже багато людей буде гуляти по Києву, кататись на фунікулері. Він буде функціонувати на повне навантаження», — відзначив Кантор. Архітектор навіть хотів стати поруч з плакатом: «Люди не сідайте в фунікулер!». Але, на його думку, при нинішній владі його відразу арештували б.

Контар розповів і про звернення до столичного МНС: «Це взагалі повний отпад. Подільське каже — це не наше, Шевченківське — теж не їхнє. Ймовірно, фунікулер знаходиться між двома районами. В одному починається, в іншому закінчується. Рятувальників чомусь цікавить аварія, яка вже сталась. У мене склалось враження, що попередження їм не цікаве».

Олег Мовенко, конструктор одного зі столичних підприємств, пояснив, що значною мірою опори руйнуються через природний чинник. Наприклад, в дощ вода затікає в тріщини в бетоні.

«Під фунікулером є алея, помітив, коли там гуляв. І вже всі це помітили. Люди проходять, фотографують. Але не всі фахівці і можуть зрозуміти наслідки. Це видно неозброєним оком. Взимку там утворюється лід, це все розколюється та руйнується. Чи витримає фунікулер цю зиму, невідомо», — відзначив Мовенко.

На його думку, важко сказати точно, що конструкція не втримається. Але необхідно зробити перевірочні розрахунки.

Фото gazeta.ua

 

Фото gazeta.ua

 

Фото gazeta.ua

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути