chrome firefox opera safari iexplorer

Половина українців хочуть повернути іспити у вузах

13 серпня 2011 о 12:02

48% українців у цілому вважають, що необхідно повернути вступні іспити при вступі до вузів.

Про це свідчить дослідження громадської думки населення України, проведене компанією Research&Branding Group у період з 15 по 25 липня 2011 року.

Більше чверті (28%) дотримуються думки, що зараз немає необхідності повертати стару систему вступу.

При цьому приблизно рівна кількість респондентів вважає, що зарахування абітурієнтів має відбуватися за результатами шкільного атестату та вступних іспитів (19%), через іспити у вузі (18%) і за результатами зовнішнього незалежного оцінювання та атестата (16%).

Ще менша кількість населення підтримує змішану систему вступу, коли абітурієнтів зараховують за результатами ЗНО та вступними іспитами (13%).

Найменше (11%) українці схвалюють систему вступу лише за результатами ЗНО.

Не змогли відповісти на питання про вибір системи вступу до вузів 24% респондентів.

Опитування також показало, що кожен другий українець (50%) вважає, що в першу чергу, при вступі до ВНЗ абітурієнту потрібно розраховувати на гроші, 37% — на гарні зв'язки.

Майже третина (29%) українців вважають, що, розраховуючи на свої знання, краще все-таки підстрахуватися і майже стільки ж (28%) будуть опиратися тільки на свої знання.

23% опитаних при вступі розраховували б на високий бал зовнішнього незалежного оцінювання, а кожен десятий — на свій хороший атестат і золоту медаль.

Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим. Респонденти відбиралися за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю і віком. Обсяг вибіркової сукупності склав 2076 чоловік. Очікувана середня похибка вибірки становить 2,2%.

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі