chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві презентували виставку до ювілею Олександра Кониського

19 серпня 2011 о 09:26

У столиці відкрили виставку «Боже великий, єдиний! Русь-Україну храни…», присвячену 175-річчю від дня народження Олександра Кониського. В експозиції вперше зібрали унікальні матеріали, що ілюструють його письменницьку, перекладацьку та громадську діяльність.

Олександр Кониський – український письменник, поет та громадський діяч, автор слів пісні «Молитва за Україну», відомий шевченкознавець. На честь 175-ї річниці його дня народження в історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відкрили виставку листів, щоденників та фотографій із архіву Олександра Кониського.

В експозиції представлені матеріали з колекцій як самого музею Михайла Грушевського, так й Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ та Музею історії міста Києва. Багато експонатів надано Музеєм видатних діячів української культури. Це матеріали з архівів Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського та Михайла Старицького.

Директор історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Паньковавважає це підтвердженням того, наскільки великий вплив мав Олександр Конинський на своїх сучасників та послідовників.

«Талант Кониського-вчителя в тому, що він зумів прищепити любов до України своїм учням, – каже вона. – Тому це не лише виставка Кониського, це виставка й тих його «духовних годованців», як він називав своїх учнів, що продовжили його справу».

«Тут кожен експонат – відкриття»

Світлана Панькова зауважує, що її колеги з великим ентузіазмом зустріли пропозицію організувати цю виставку. Жалкує лише, що не встигли здійснити усе, що хотіли.

«Ми шкодували, що було так мало часу, лише місяць, щоб переглянути увесь цей колосальний фонд Кониського», – згадує директор музею.

За роки незалежності України архів Олександра Кониського експонується вперше. Більшість матеріалів виставки були надані Інститутом літератури імені Тараса Шевченка НАНУ.

Сергій Гальченко, заступник директора Інституту, зазначає, що такі скарби вітчизняної історіографії не мають залишатися у сховищах.

«Я думав і думаю над тим, яка маленька частка спадщини Кониського нам відома. Добре, що 20 років тому перевидали його працю про Шевченка. Але як багато статей Кониського з шевченкознавства досі залишається на сторінках періодики! Тому це не ілюстративна виставка, тут кожен експонат – це відкриття», – розповідає він.

Сергій Гальченко також сподівається на появу повної наукової біографії Олександра Кониського.

Виставка «Боже великий, єдиний! Русь-Україну храни…» проходитиме в історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського до 4 жовтня 2011 року в Києві.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути