chrome firefox opera safari iexplorer

До 2025 року столичне метро розшириться на 23 станції

26 вересня 2011 о 11:00

До 2025 року в Києві відкриють ще 23 станції метро до вже існуючих 49-ти, а у станції «Вокзальна», нарешті, з'явиться другий вихід, заявив начальник столичної підземки Володимир Федоренко.

«У першу чергу мова йде про четверту лінію метро — Подільсько-Вигурівську (на Троєщину) та п'яту — Лівобережну (вона повинна з'єднати Троєщину з Осокорками)», — сказав Федоренко.

За його словами, гілка на Троєщину має бути з 12 станцій. Раніше сперечалися про те, прокладати її через вул. Бальзака або через Маяковського. Зараз схиляються все ж до другого варіанту.

Він також нагадав, що на часі тривають роботи і на Куренівсько-Червоноармійській лінії («синій»), пише газета «Сегодня».

До кінця року повинні здати нову станцію «Виставковий центр», після чого почнуть будувати ще дві – «Іподром», «Теремки», в довгостроковій перспективі на гілці з'явиться і станція «Одеська».

«В планах — продовження Сирецько-Печерської лінії в сторону Виноградаря і у бік Дарницького вокзалу. Чіткі плани з розвитку метро будуть ясні, коли затвердять Стратегію розвитку Києва», — повідомив Федоренко.

Нагадаємо, раніше, Мінінфраструктури прогнозувало будівництво не 23, а 26 станцій метро в Києві до 2025 року.

Водночас кияни, крім гілки на Троєщину, про що говорять найчастіше, пропонують розвивати інші напрямки.

"В аеропорту «Жуляни» дуже потрібна станція метро. Вона зможе прийняти на себе потік пасажирів зі станції «Київ-Волинський», з електричок фастівського і коростенського напрямків, і тим самим розвантажить станцію «Вокзальна», — пишуть кияни на форумах.

"Дуже потрібно будувати метро в Бровари та Бориспіль; просимо включити в плани будівництво станції біля Лаври; додаткові виходи з метро потрібні не тільки на «Вокзальній», а й на «Олімпійській», «Либідській» та «КПІ», — вважають кияни...

Підземка на Троєщину

Будівництво метро на Троєщину буде розбито на дві частини. Станції, які знаходяться на лівому березі, планують споруджувати дрібним заляганням і відкритим способом — це набагато швидше і дешевше, ніж глибинні роботи, вважають у Метробуді.

На будівництво цієї ділянки потрібно буде близько 2 років. Для спорудження правобережної частини Подільсько-Вигурівської лінії необхідно набагато більше часу: за найскромнішими підрахунками, 4 роки.

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі