chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи нагадують: спалення листя небезпечне для здоров’я та довкілля

22 вересня 2011 о 08:29

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) нагадує, що спалювання листя на подвір’ях є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану в місті.

Зокрема, багато українців мають алергію на дим, тому з початком осені суттєво зростає захворюваність. Тому екологи наполягають на тому, щоб міліціонери зупиняли спалювання, як це зазначено в їхніх інструкціях.

«Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протоколи щодо порушень, які стосуються статті 77-1 Кодексу, складають посадові працівники МВС України. МВС – єдиний орган в Україні, працівники якого регулярно патрулюють всі населені пункти. Враховуючи це, ми просимо керівництво МВС дати дорученням всім його підрозділам в областях посилити контроль за самовільним спалюванням рослинних залишків», – розповів заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. Разом з димом в повітря вивільняються пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року.

Нерідко разом з листям горить сміття, що спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки. Останні викликають респіраторні захворювання. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини.

Подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти збудникам захворювань.

Окрім безпосередньої шкоди людському здоров’ю, спалювання рослинних залишків становить суттєву загрозу природі: з листям згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка; руйнується ґрунтовий покрив (вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми), відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння і коріння трав’янистих рослин;пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння; в 2-4 рази зростає промерзання ґрунту.

Крім того, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, зростає загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків, погіршується видимість на дорогах, збільшується частота ДТП.

Екологи звертаються до всіх із проханням також звертатись до МВС з подібними зверненнями та робити зауваження, якщо ви бачите таку пожежу, адже ця проблема стосується кожного.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі