chrome firefox opera safari iexplorer

Європейські вчені закликали українську владу не заліснювати степи

15 вересня 2011 о 09:08

Європейська екологічна громадськість звернула увагу на проблему збереження останніх українських степів.

Європейська степова група, яка об’єднує близько 600 вчених, звернулась до української влади, а саме — до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Мінекології, Мінагрополітики, МЗС та Держагентства лісових ресурсів з офіційним листом, в якому закликала припинити знищення українських степів під виглядом залісення еродованих, малопродуктивних та деградованих земель.

Проблема заліснення степу обговорювалась під час 8-ї зустрічі робочої групи по вивченню сухих трав’янистих екосистем Європи, яка відбувалась в Умані та Херсоні. Європейських вчених, які вперше завітали до України – найбільшої степової країни Європи, вразили наміри української влади заліснювати степи.

Закордонні екологи наголосили на тому, що така діяльність шкодить не лише біологічному різноманіттю та порушує міжнародні екологічні конвенції, ратифіковані Україною, але й погіршує стабільність клімату, оскільки розорення степу під залісення сприяє мінералізації гумусу та додатковій емісії парникових газів.

"Через це ми стурбовані інформацією про широкомасштабне залісення українських степів Державним агентством лісових ресурсів. І хоча степи в процесі цієї діяльності називають «малопродуктивними, деградованими та еродованими землями», фотографії та інші докази, представлені на наукових конференціях та Інтернеті, доводять, що все — навпаки. В той же час, регіони найбільш придатні для росту лісів, тобто Карпати та Полісся, страждають від знелісення», — йдеться, зокрема, у зверненні Виконавчого комітету Європейської степової групи.

Підтримали європейських колег і українські експерти, які виступають за розширення площі лісів в Україні, але не за рахунок степових територій. «В лісовій зоні має бути побільше лісів, а в степовій зоні — більше степів. Це ж так просто зрозуміти», — наголошують вони.

«В той час, як у нас саджають ліс на останніх клаптиках степу, в Європі намагаються зберігати природні ландшафти. Саме для збереження натуральних місцевих автохтонних екосистем створювалась Бернська Конвенція, ратифікована, до речі, й Україною. Як на мене, ідея протиприродного насадження дерев на цілинних ділянках степу під виглядом залісення малопродуктивних та деградованих земель базується на відвертому антропоцентризмі. Дивно, що фундатори ідеї залісення степу в 2008 р. розробляли цей проект в сумно відомих традиціях 30-50-х років минулого століття, коли людство ще вірило в ілюзію, що воно має право керувати природою і знає, як це робити» — зазначив активіст кампанії «Збережемо українські степи!» Олексій Бурковський.

По завершенню зустрічі розпочалось широке міжнародне обговорення проблеми заліснення українських степів, яка раніше не була відома більшості європейців. В результаті цього обговорення вчені підготували звернення до української влади. В ньому вони закликали зупинити програму залісення степу та сконцентрувати увагу та зусилля на відтворенні лісонасаджень в лісовій та, частково, лісостеповій зонах.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Новини Дивитися всі