chrome firefox opera safari iexplorer

Українські степи невдовзі перетворяться на пустелі?

17 червня 2011 о 16:31

17 червня у світі відзначають День боротьби з опустелюванням та посухою – проблемами. Він був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН ще в 1995 році у зв’язку з прийняттям Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням 1994 року.

Щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми, державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням та про хід втілення Конвенції.

Ця проблема є надзвичайно актуальною і для України, зокрема, для її східних областей. У всій степовій зоні нашої держави відбувається вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар ґрунту та спричиняють пилові бурі. На місці вивітреного чорнозему лишаються пісок та гола порода, і невдовзі українські степи можуть перетворитися на українські пустелі.

«Однією з причин вітрових ерозій та опустелювання степів є занедбані полезахисні насадження. Часто лісосмуги стають місцями самовільного скидання сміття, рубок, потерпають від випалювання стерні на прилеглих полях та умисного вирубування дерев», — пояснює заступник голови Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Олексій Василюк.

Причина такої занедбаності полезахисних лісосмуг – відсутність спеціальної державної служби, яка би опікувалася їхнім станом.

У травні 2011 екологи НЕЦУ та працівники Кафедри лісової меліорації та оптимізації лісоаграрних ландшафтів Національного університету біоресурсів і природокористування України надіслали листа у кілька міністерств та відомств з вимогою призначити певну державну службу відповідальною за стан полезахисних лісонасаджень та негайно виправити ситуацію із їхнім нищенням.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути

Новини Дивитися всі