chrome firefox opera safari iexplorer

Лісгоспи витрачають бюджетні кошти на захоплення земель?

15 грудня 2011 о 14:37

В Україні спостерігається створення нових лісових насаджень на землях, які не оформлені під лісорозведення і на яких посадка лісу не запланована.

Відповідні висновки зробила Державна фінансова інспекція України в ході перевірок лісгоспів в різних областях. Згідно з її даними, загальна сума нецільового використання коштів в цій галузі склала понад 21,5 млн.грн!

Кількома місяцями раніше з проханням провести таку перевірку до голови КРУ звернулись активісти громадської кампанії «Збережемо українські степи!», яка була утворена з метою зупинити знищення степового біорізноманіття.

Громадськість наголошує: протягом останніх років керівництво лісової галузі активно лобіює виділення бюджетних коштів на створення нових лісів. Створення лісів пропагується лише на нових ділянках, де лісу ніколи не було, а не на масштабних вирубках, які охоплюють колосальні площі на Поліссі та в Карпатах.

Практично всі землі України переорані, зайняті житловою та промисловою забудовою або відносяться до лісового фонду. Отже, вільної, незайнятої землі фактично немає. Лишаються лише природні степові ділянки, що збереглись на схилах і в балках Степової зони. А попереду нас очікують масштабні акції з продажу землі.

На останніх залишках степів зберігаються кожен третій вид Червоної книги України. Залісення цих ділянок заборонене Червоною книгою України і є грубим порушенням законодавства, в тому числі міжнародного (Бернської конвенція, Конвенція з біорізноманіття. Проте, саме на ці ділянки спрямована активність лісоводів.

Головна причина цьому – степові балки найпростіше перевести в користування лісгоспів. Плюс, насадження лісу на степових ділянках є найбільш збитковою справою з усіх типів лісонасаджень, що підтвердила перевірка КРУ ЛІНК. Тому ліс тут можна саджати безкінечно» – розказує активіст кампанії «Збережемо українські степи!» Олексій Бурковський.

До ідеї охорони степу приєдналось і Міністерство екології та природних ресурсів України, заборонивши ще у 2009 році своїм територіальним підрозділам погоджувати передачу під залісення степових ділянок.

«Мінприроди заборонило віддавати степи під залісення і тому лісоводи, використовуючи бюджетні кошти, засаджують лісом те, що їм не належить, сподіваючись постфактум оформити землю собі», – пояснює заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

На переконання екологів, безглузде і безперспективне залісення цілинного степу робиться замість того, щоб відновити ліси на карпатських вирубках задля зупинки повеней в горах та замість відновлення лісосмуг на вже переораних полях Степової зони, без яких південні та східні області потерпають від опустелювання.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути