chrome firefox opera safari iexplorer

Професійне свято лісників оголосили Днем екологічного трауру

17 вересня 2012 о 21:59

16 вересня в Україні відзначалося професійне свято лісівників – День працівника лісу. До цього дня екологічні організації урочисто відкрили Всеукраїнську кампанію проти політики Державного агентства лісових ресурсів.

Про це «Рідній країні» повідомили у прес-службі Національного екологічного центру України.

Учасники акції вважають Держлісагенство головним ворогом української природи і тому оголошують професійне свято лісівників – днем екологічного трауру.

«Адже саме від лісової галузі дика природа в усіх областях України потерпає більше всього. Лісова галузь дивиться на природу лише як на джерело заробітку, – розказує координатор кампанії, командир Дружини охорони природи «Зелене майбутнє» Андрій Плига. – Міф, який ми чули ще зі шкільної лави, про те, що лісник – людина яка ростить і береже ліс, є повною протилежністю до дійсності. Ми не хочемо жодним чином образити лісівників, які живуть поряд з лісом і мабуть люблять його. Проте політика лісової галузі така, що будь-який ліс вирубається, а все що в ньому існує – вимирає».

«Майже вся природа в Україні знаходиться у віданні лісників. Це майже всі ліси, лісові озера та болота, а останнім часом і останні залишки степів, які передають лісникам для безперспективного створення нових лісів, – пояснює заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – На цих землях, які складають майже всю українську природу, ведеться лісове господарство, і ведеться воно винятково з точки зору заробляння грошей – прямого заробітку на рубках деревини і на отриманні бюджетних коштів на посадку лісу, боротьбу з шкідниками і інше. Те, що українську природу населяє понад 70 000 видів живих організмів, нікого не хвилює. Лісове господарство не рахується з ними. Більшість видів, що потрапили сьогодні до Червоної книги України, стали зникаючими тому, що середовище їхнього існування знищене. Проте сьогодні всі ці види можуть остаточно вимерти, якщо лісове господарство вестиметься далі так, як ведеться сьогодні».

Учасники акцій переконані, що лісова галузь не відповідає визначеним у міжнародному та українському законодавстві задачам охорони природи, і тому потребує негайного перегляду та реформування.

«Рідна країна»

Розділи: Довкілля

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути