chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні таксисти відзначають своє професійне свято

22 березня 2013 о 09:33

Сьогодні водії таксі всього світу відзначають своє професійне свято. Так, саме 22 березня в 1907 році на вулиці Лондона вийшли перші авто, обладнані спеціальними лічильниками.

Так, перші лондонські таксі були зеленого і червоного кольорів. Жовтий колір, який прийнято вважати традиційним для цих авто, з'явився завдяки Джону Гертц, засновнику компанії Hertz Corporation.

Складаючи старі машини в рахунок сплати за нові, винахідливий американець змінював колір вживаних авто на жовтий і використовував їх як таксі. Таким чином, яскраві автомобілі легко було побачити на вулицях міста, і пізніше практику робити таксі жовтого кольору взяли за правило майже всі аналогічні компанії, а жовтий став традиційним кольором таксі для всього світу.

Тим не менше, лондонські таксі традиційно фарбують в чорний колір, польські таксі зазвичай різнокольорові. У Гонконгу є три види забарвлення таксі: найчастіше — червоне, зелені таксі використовуються в районі Нових Територій, а сині — на островах Лантау. В ОАЕ такі авто, як правило, пофарбовані в кремовий колір, як і в Німеччині. У Сінгапурі таксомотори блакитні, а в Таїланді — рожеві.

Зазначимо, що ще одним пізнаваним знаком таксі є візерунок у вигляді шашечок. За однією з версій, перший такий орнамент з'явився в 20-х роках минулого століття на машинах компанії в США, яка запозичила їх з гоночної символіки. Він повинен був привертати увагу потенційних пасажирів і символізувати швидкість пересування.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути