chrome firefox opera safari iexplorer

Спілка журналістів підозрює, що влада намагається її ліквідувати

22 вересня 2011 о 09:57

Усе розпочалося з перевірок Контрольно­ревізійного управління наприкінці червня. За словами голови НСЖУ Ігоря Лубченка, перевіряльники з’явилися несподівано, хоча сама процедура зазвичай передбачає попередження потенційного «клієнта» про приїзд ревізорів за десять днів до початку роботи аудиторів: «КРУ вимагало документи щодо приналежності будівлі, де розташована спілка, хоча, за законом, не мала на це права. Практично в цей час з аналогічними вимогами КРУ прийшло у всі інші обласні організації спілки».

Що шукали ревізори — питання ще те. Пан Лубченко переконаний, що в такий спосіб влада прагне ліквідувати спілку. Тож днями відбувся пленум правління НСЖУ, який підготував звернення до Прем’єр­міністра Миколи Азарова з проханням розібратися у ситуації.

«Нас глибоко тривожить, що окремі владні структури держави і місцеві адміністрації та органи самоврядування продовжують грубо втручатися у редакційну політику засобів масової інформації, командують навіть, рекламу яких приватних структур можна ставити у газетних номерах, а яких не допускати на їхні сторінки. Голови місцевих адміністрацій, нехтуючи закони України, намагаються позбавити редакційні колективи права бути співзасновниками своїх ЗМІ, примушують редакторів підписувати контракти, не виконують своїх фінансових зобов’язань», — звернулися до очільника уряду учасники пленуму. «Ми розцінюємо ці факти як прямий тиск влади на засоби масової інформації і журналістів зокрема», — додає Ігор Лубченко.

Водночас юрист Інституту масової інформації Роман Головенко не виключає, що в такий спосіб влада прагне змінити керівництво НСЖУ, однак сумнівається, що йдеться про ліквідацію спілки взагалі.

«Я не виключаю, що пан Лубченко нині відчуває певний тиск на себе, оскільки керівник завжди відповідає за організацію, яку очолює. А певні фінансові огріхи має завжди будьяка організація. Якщо влада поставила собі за мету саме зміну керівництва, спосіб, у який це робиться, дуже непоганий, — каже пан Головенко. — Утім це лише один iз варіантів. Ці події можуть приховувати за собою як певні претензії когось на майно спілки, так і парламентські вибори наступного року. Говорити однозначно нині дуже складно».

Водночас сам Ігор Лубченко сподівається на здоровий глузд керівництва уряду і держави. За його словами, НСЖУ чекатиме відповіді Миколи Азарова. Якщо ж уряд не втрутиться у свавілля КРУ, спілка вдасться до більш радикальних кроків: «Тоді ми скличемо широку прес-конференцію за участі не лише вітчизняних, а й іноземних журналістів, щоб просити допомоги світової спільноти. Але, наголошую, нам дуже хочеться вірити, що останні події — це лише непорозуміння, і влада відреагує на нашу заяву».

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути