chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні хочуть очистити мапу від радянських назв, перейменувавши 25 міст

01 вересня 2011 о 18:36

Депутати від блоку опозиційної сили пропонують, на честь20-річчя незалежності України, очистити мапу країни від радянських назв. До парламенту вже внесенозаконопроект про відновлення історичних назв 25 міст.

В обгрунтуванні до законопроекту наголошується, що колишні назви населених пунктів, вулиць, парків, підприємств, встановлені в радянські часи, «не відповідають сучасній реальності, гальмують розвиток національної самосвідомості українського народу».

Карта українських міст нагадує «комуністичне кладовище, в той час як імена славетних українців на цій карті не представлені», говориться в законопроекті. «Існування символіки та топоніміки минулого несумісне з нинішнім політичним плюралізмом і ображає національні почуття українців», — вважають в партії.

Якщо закон буде прийнятий, то на мапі України з'явиться нові назви: замість Дніпродзержинськ — Каменськ, Бірзула замість Котовська, Чистяково замість Тореза, Єлисаветград замість Кіровограда.

Зникнуть назви населених пунктів, дані на честь діячів комуністичного режиму, — Артема, Кірова, Димитрова, Орджонікідзе, Свердлова, Щорса та ряду інших.

Не залишиться міст Красноармійськ, Первомайськ, Новомосковськ перетвориться в Самар, Кузнецовськ в Віраш.

Пропонується змінити назву Дніпропетровська — він стане Січеслав, а область Січеславской, хоча в історії це місто було відоме як Катеринослав.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути