chrome firefox opera safari iexplorer

Із прийняттям нового генплану у столиці побільшає зелені

06 жовтня 2011 о 10:16
Триває обговорення проекту Генерального плану Києва та його приміської зони на період до 2025 року.
Чиновники не можуть натішитись: уперше цей процес є публічним. Свої пропозиції, мовляв, може надати кожен дієздатний киянин. Автори нового генплану переконують: із ним городянам житиметься краще та комфортніше. Зокрема, обіцяють повернути Києву і звання зеленої столиці Європи. Планується, що кількість зелених зон збільшиться до 23 кв. м на одного постійного мешканця. 
Цифра абстрактна, але все ж для порівняння: зараз реальний показник озеленення становить, за різними підрахунками, від 13 до 19 квадратних метрів. Щоправда, екологи налаштовані менш оптимістично. Кажуть, форсоване прийняття генплану площі зелених насаджень не збільшить, а, навпаки, призведе до їх подальшого знищення. І найголовніше — узаконить ряд скандальних будівництв, за якими вже кілька років тривають судові розгляди.
Забудова зелених зон давно перетворилася з поганої звички на хронічну хворобу столиці. Громадські організації разом з екологами вже майже 10 років «курсують» між різними київськими скверами та островами зі спробами зупинити їх нищення.
— Головним аргументом на захист тієї чи іншої зеленої зони був чинний досі генплан. За ним жодна зелена зона не може стати чимось іншим, а отже — не може бути забудованою, — каже Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України. — Але ми всі пам’ятаємо, коли Київрада приймала рішення передати ту чи іншу ділянку зеленої зони під забудову. За нашими підрахунками, всього так було «втрачено» близько 400 га парків та скверів і трохи менш як 4 тисячі га міських лісів. А розробники нового генплану опинились у пастці: вони не можуть не включити до генплану будинок, якщо Київрада прийняла по ньому рішення. Тому новий генплан може стати узаконенням порушень старого.
Нині, мовляв, тривають судові протистояння стосовно десятків великих і сотень малих ділянок зелених зон, переданих Київрадою під забудову. Тільки-но буде прийнято новий генплан, всі ці скандальні об’єкти можуть узаконити. Відтак повернути назад сквер чи парк громадськості вже точно не вдасться.
Між тим розробники нового генплану запевняють: поспіхом не працюють. Кожен об’єкт, щодо якого виникають питання, детально вивчають. Уже, мовляв, вдалося повернути понад 1600 га зелених зон, незаконно виділених під забудову. Ще майже 90 таких об’єктів вивчаються. Проте екологи та активісти громадських організацій закликають усе ж не приймати генплан найближчим часом.

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі