chrome firefox opera safari iexplorer

Реставрація палацу Любомирських у Львові оголила фрагменти розписів

03 жовтня 2011 о 13:56

Цими днями львів’яни та гості Львова на вул. Руській можуть спостерігати, як із-під нашарувань тиньку оголилися старі розписи та написи з бічних стін палацу Любомирських, який фасадом виходить на Ратушу.

Класичний бароковий палац XVIII ст. на пл. Ринок, 10 вважають однією із окрас центральної частини Львова, оскільки він прикрашений пишним скульптурним декором.
Будинок має багату історію, пов’язану як із родовитими власниками (такими, як князі Сапєги та Любомирські), так і з такими визначними зодчими як Бернард Меретин, Ян де Вітт, Мартин Урбанік, Себастіан Фесінгер. У 1772—1821 роках у палаці містилася губернаторська резиденція. Від 1895 року будинок належав українському культурному товариству «Просвіта», яке розмістило тут низку своїх організацій: книгарню Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редакції газети «Діло» та журналу «Громадський Голос». У червні 1941 року тут проголошено Акт відновлення української державності і сформовано уряд Ярослава Стецька.
1975 року в палаці відкрито експозицію меблів, срібного та порцелянового посуду з фондів Музею етнографії та художнього промислу. Останні роки на місці однієї із найславетніших українських книгарень в палаці функціонувала «Антикризова кнайпа», тепер – крамниця сувенірів та кафе у внутрішньому подвір’ї.

Наразі достеменно не відомо, чи збережуть фрагменти написів, що оголилися, оскільки проект на реставрацію пам’ятки національного значення управління охорони архітектурної спадщини Львівської міської ради замовляло вже давно. Однак із початком робіт зволікали не один рік, внаслідок чого палац став потребувати не тільки зовнішньої реставрації, а й укріплення конструктивних елементів на рівні фундаменту, підвалів та стін, що потребують стягування.

Цього року з міського бюджету на реставрацію палацу Любомирських вділили 760 тис. гривень і до роботи приступила фірма «Ренесанс», яка розчищає фасад, реставрує ліпнину, доповнюючи втрачені елементи декору, замінює або реставрує вікна за єдиним зразком. Окрім фасаду заплановано полагодити дах будівлі.

Нагадаємо, що цифра у 0,7 млн грн палац на Любомирських фігурувала також і в переліку об’єктів культурної спадщини, що їх управління охорони історичного середовища ЛМР запропонувало для фінансування робіт з реставрації за кошти з державного бюджету, відповідно до протокольного доручення Прем’єр-міністра України М. Азарова «Про підготовку інфраструктури приймаючих міст до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу». При цьому очільниця згаданого управління Лілія Онищенко зазначала, що кошти в держави просили на об’єкти, на яку управління мало проектну документація попередніх років, уже погоджену, але, на жаль, не реалізовану.

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути

Новини Дивитися всі