chrome firefox opera safari iexplorer

Науковці заявляють про недбалий ремонт у палаці Любомирських

12 січня 2012 о 15:28

У Львові ремонт орендарями палацу Любомирських (пл. Ринок, 10) відзначився не тільки скандалом із археологами, а й тріщинами на колонах у вестибюлі.

Про це та інші неоднозначні моменти із використанням приміщення, де колись була книгарня і Музей меблів, інформує журнал «Антиквар».

Підвальні приміщення та перший поверх Музею меблів передані в користування ТзОВ «Науково-технічна книга». ТзОВ кілька років тому підписало також угоду про оренду й іншої частини будинку на площі Ринок, 10. Це підприємство належить бізнесменові Юрію Назаруку, співвласнику холдингу емоцій «!Фест».

Відтак, замість книгарні на площі Ринок з’явилися ще одне кафе – «Львівська копальня кави» – та крамничка сувенірів (у вестибюлі Музею меблів, саме там, де знаходилася книгарня «Максима»).

«Ремонтні роботи нові орендарі провели швидко, зовсім не рахуючись з загальноприйнятими процедурами реставрації архітектурних пам’яток, до яких належить будівля на площі Ринок, 10», – йдеться у публікації.

Обстеження пам’ятки комісією української секції ІКОМОСу показало, що фірма-виконавець робіт мала проектну документацію лише на роботи з реставрації фасадів, та й ті були проведені з порушеннями. Зокрема, проектом не були передбачені нові дверні і комунікаційні отвори. Також при виконанні робіт будівельники активно використовували звичайний бетон, який негативно впливає на вапняк, а підвальний поверх палацу на 90% збудований саме з вапняку.

Експерти і працівники Музею меблів висловлюють побоювання, що непродумане і неконтрольоване вивезення ґрунту з підвалів може призвести до руйнування конструктивних елементів будівлі. Зокрема, вони вказують на появу тріщин на тинькуванні колон у вестибюлі Музею.

До всього, є побоювання, що Музей меблів узагалі «виселять» з пам’ятки. «Чи залишиться Музей меблів та порцеляни у Палаці Любомирських, невідомо. Річ у тім, що Музей вже близько місяця закритий для відвідувачів, меблі з експозиції перевезли до будівлі Музею етнографії та художнього промислу на проспекті Свободи», – йдеться у репортажі.

Вчений секретар Інституту народознавства НАНУ Ганна Врочинська (Музей етнографії є підрозділом цього інституту) пояснила, що переміщення колекції меблів викликане бажанням розмістити експонати у більш відповідному архітектурному середовищі. Натомість, за її словами, у приміщенні на площі Ринок, 10 облаштують експозицію українського народного декоративного мистецтва.

Меблі і порцеляна у Палаці Любомирських експонувалися з 1975 року.

Начальник управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко пояснила, що підвали Палацу Любомирських в радянський час були засипані будівельним сміттям і відходами від котельні з метою укріплення будинку. За її словами, орендар, тобто ПП «Наукова-технічна книга», вивіз сміття зі своєї частини підвалів, забрукував там підлогу, а також почав роботи з мощення у дворі будівлі. «Звичайно, їм можна закинути те, що вони вчасно не закликали археологів. Коли ж археологи прийшли, було вже надто пізно», – резюмувала Онищенко. З порушеннями, на які вказала комісія ІКОМОСу (відсутність документації на ведення робіт у підвалах, пробиття непередбачених проектом отворів) вона категорично не погодилася.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути