Майже тиждень виставка картинСтаніслава Сілантьєва, який, до слова, не називає себе художником, а радше теоретиком історії мистецтва, не викликала жодної реакції. Комусь подобалися його роботи, а хтось не вважав їх взагалі мистецтвом. Малює Станіслав Сілантьєв у стилі міського примітиву чи, як кажуть, у стилі «наїв». Це колаж з усього того, що оточує щоденно українця. Молода людина передала власне бачення філософії сучасного життя через різні символи. Використав митець і образ Тараса Шевченка.​​​​

«Тарас Григорович Шевченко у мене не втілює ні національного героя, ні поета, ні особистість. У мене він виступає в ролі традиційного підтексту або контексту. Це суто символічний жест і не має ніякого іншого у цьому підтексту. Виставку я назвав «Аgricultura», бо мені цікавий стан нашої культури, коли люди нині змушені думати про картоплю і буряки, а не про культуру», – розповів Радіо Свобода Станіслав Сілантьєв.

Директор під тиском демонтував виставку

Однак керівництво місцевої організації Спілки художників вважає неприпустимим той факт, щоб у Палаці мистецтв експонувалися картини Станіслава Сілантьєва. Іменитим літнім митцям, членам Спілки не сподобалися роботи митця, де він, на їхню думку, використав образ Тараса Шевченка у контексті екстремістського вчинку, чим ображає національні почуття громади Львова, бо його картини є провокацією.

Художник Любомир Медвідь просто обурений, що такі картини взагалі були представлені у Палаці мистецтв, установі комунальної власності.

​​«Справді там є цілий ряд атрибуцій, які дійсно можуть викликати в українців реакцію негативу. Це просто такий собі апотаж. Як таке могло тут бути?», – обурювався митець.

Але з ним не погоджувалась велика група львівських художників, які під час круглого столу, де обговорювалась моральність працівників Палацу мистецтв, переривали виступ Любомира Медвідя тупотіппям і оплесками.

За словами директора Палацу мистецтвЮрія Гнатковського, йому пригрозив звільненням депутат Львівської облради Орест Шейка. Хоча сам обранець заперечує такий факт, як і те, що саме він наказав демонтувати виставку Станіслава Сілантьєва. Але депутат визнав, що картини митця його просто обурили.

Директор Палацу мистецтв Юрій Гнатковський вирішив зняти картини зі стін. «Якщо громада вважає, що це надто велика честь, щоб їм висіти на стінах Палацу мистецтв, то я їх зняв на підлогу», – пояснив свій вчинок Юрій Гнатковський.

Цензура у мистецтві не припустима

Мистецтвознавець Наталка Космолінська, каже, що керівництво Спілки художників звернулось до депутатів облради і чиновників обладміністрації і вони спільно чинили тиск на дирекцію. Їй взагалі не зрозуміло, що уразило львівських патріотів.

«Це цікаво, що молодий сучасний хлопець символом України бачить Шевченка. Мені видались його роботи цікавими. Художник у несподіваний, декоративний спосіб думає над сучасними проблемами українського мистецтва, культури. Бо у Львові ніхто цього не робить. Художники йдуть у декоративну площину або у філософську відсторонену. Молодий митець незалежний від містечкових течій. Але на дирекцію Палацу мистецтв почали тиснути і влада, і Спілка художників», – наголосила у коментарі Наталка Космолінська.

Незалежна Мистецька рада «Діалог» розцінила заборону виставки Станіслава Сілантьєва, «як відкрите повернення цензури, монополії на істину і гоніння на власну думку митця, і закликали керівників культурних установ відстоювати права митця і надавати право самостійно оцінювати мистецтво».

До слова, напередодні виставки митець-початківець Станіслав Сілантьєв навіть не сподівався отримати такий розголос про свої твори, хоч і зі критично-скандальним присмаком.