chrome firefox opera safari iexplorer

Українські школярі втричі агресивніші ніж європейські

21 жовтня 2011 о 13:08

Залишки тоталітарного виховання перетворили половину сучасних українських школярів в жорстоких агресорів, а всіх інших — в їхніх потенційних жертв, пише видання Корреспондент.

У травні в маріупольській середній школі № 48 стався серйозний інцидент: двоє восьмикласників жорстоко побили свою співученицю Вікторію Сирко, яка страждає на дитячий церебральний параліч, в результаті чого вона отримала струс мозку.

Подібна драма біля стін школи кілька років тому приголомшила мешканців районного центру Кілія в Одеській області. 15-річні учениці дві години знущалися над однокласницею і знімали тортури на мобільний телефон.

Ці епізоди, наче поставлені відомим режисером Валерією Гай Германікою, автором скандальних фільмів про підлітків Всі помруть, а я залишуся і Школа. Останній, що вийшов на екрани в 2010-му, в Росії та Україні викликав бурхливі суперечки навколо того, чи відповідає показане дійсності.

Українська школа сьогодні впевнено дає ствердну відповідь. За даними дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук, вітчизняні школярі поводяться набагато агресивніше західноєвропейських.

Так, 34% юних киян ставали жертвами морального і фізичного насильства з боку своїх товаришів по навчанню в школі, 43% самі хоча б раз знущалися над ровесниками, а 13% були організаторами екзекуцій. Водночас в країнах ЄС школярів, що брали участь в актах насильства, налічується лише 10-15%.

За спостереженням Людмили Литвин, президента Асоціації дитячих психіатрів України, якщо десять років тому діти, жорстоко скривджені однолітками, зверталися до неї як до фахівця один-два рази на місяць, то сьогодні з такими скаргами приходять чи не щодня.

Заступник директора з наукової роботи ІСПП Любов Найдьонова вважає, що витоки зростання агресії підлітків в сучасній Україні треба шукати в її радянському минулому — точніше, у психологічній атмосфері, в якій виховувалося не одне покоління співвітчизників.

За її словами, українська система шкільної освіти, як і радянська, нав'язувала строгий стиль поведінки і жорсткий авторитаризм. А тепер громадяни країни переживають у своїй свідомості революцію, яка іноді виражається в кричущих випадках. «Ми — посттоталітарне суспільство. У Західній Європі все більш демократично і цивілізовано», — резюмує Найдьонова.

22 травня

Інші дати
Микола Гринько 
1920 – український кіноактор. Фільми: «Тарас Шевченко», «Андрій Рубльов», «Солярис», «Ати-бати, йшли солдати…», «Двадцять днів без війни», «Сталкер», «Ярослав Мудрий», «Пригоди Буратіно» та ін.
 
 
Розгорнути
Народився Марко Кропивницький
(1840, с. Бежбайраки, Кіровоградська область – 1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім’ям М. Кропивницького пов’язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Розгорнути
Народився Федір Кричевський
(1879, м. Лебедин, Сумська область – 1947) — український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Один з засновників і перший ректор української Академії образотворчого мистецтва.
Розгорнути
Народився Микола Олялін
(1941, Росія – 2009), український актор, кінорежисер. Народний артист України.
«Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. (Тарас Шевченко)
Розгорнути
Народився Микола Грінько
(1920, м. Херсон – 1989) - український радянський актор. Знаний багатьма поколіннями за роль тата Карло в фільмі-казці «Пригоди Буратіно».
Розгорнути