chrome firefox opera safari iexplorer

Українські школярі втричі агресивніші ніж європейські

21 жовтня 2011 о 13:08

Залишки тоталітарного виховання перетворили половину сучасних українських школярів в жорстоких агресорів, а всіх інших — в їхніх потенційних жертв, пише видання Корреспондент.

У травні в маріупольській середній школі № 48 стався серйозний інцидент: двоє восьмикласників жорстоко побили свою співученицю Вікторію Сирко, яка страждає на дитячий церебральний параліч, в результаті чого вона отримала струс мозку.

Подібна драма біля стін школи кілька років тому приголомшила мешканців районного центру Кілія в Одеській області. 15-річні учениці дві години знущалися над однокласницею і знімали тортури на мобільний телефон.

Ці епізоди, наче поставлені відомим режисером Валерією Гай Германікою, автором скандальних фільмів про підлітків Всі помруть, а я залишуся і Школа. Останній, що вийшов на екрани в 2010-му, в Росії та Україні викликав бурхливі суперечки навколо того, чи відповідає показане дійсності.

Українська школа сьогодні впевнено дає ствердну відповідь. За даними дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук, вітчизняні школярі поводяться набагато агресивніше західноєвропейських.

Так, 34% юних киян ставали жертвами морального і фізичного насильства з боку своїх товаришів по навчанню в школі, 43% самі хоча б раз знущалися над ровесниками, а 13% були організаторами екзекуцій. Водночас в країнах ЄС школярів, що брали участь в актах насильства, налічується лише 10-15%.

За спостереженням Людмили Литвин, президента Асоціації дитячих психіатрів України, якщо десять років тому діти, жорстоко скривджені однолітками, зверталися до неї як до фахівця один-два рази на місяць, то сьогодні з такими скаргами приходять чи не щодня.

Заступник директора з наукової роботи ІСПП Любов Найдьонова вважає, що витоки зростання агресії підлітків в сучасній Україні треба шукати в її радянському минулому — точніше, у психологічній атмосфері, в якій виховувалося не одне покоління співвітчизників.

За її словами, українська система шкільної освіти, як і радянська, нав'язувала строгий стиль поведінки і жорсткий авторитаризм. А тепер громадяни країни переживають у своїй свідомості революцію, яка іноді виражається в кричущих випадках. «Ми — посттоталітарне суспільство. У Західній Європі все більш демократично і цивілізовано», — резюмує Найдьонова.

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі