chrome firefox opera safari iexplorer

Українські школярі не люблять історію через нудні підручники

29 грудня 2011 о 17:38
Історія не належить до улюблених предметів українських школярів. Не в останню чергу цей прикрий факт пов’язують з нудними підручниками.

Так завершився моніторинг шкільних підручників з історії на предмет їхньої відповідності принципам толерантності та міжкультурного діалогу в Україні, пише Deutsche Welle.

Дослідження проводила група експертів за підтримки освітньої програми Міжнародного фонду «Відродження».

Результати засвідчили – історія не є пріоритетним предметом для українських школярів. Експерти програми переконані, що велику роль у цьому відіграють підручники, написані сухою академічною мовою, яка не відповідає віковим особливостям учнів.

Крім того, там надмірно деталізовано події, велика кількість цифр, фактів і дат, що відволікає від загального розуміння історичних процесів і не сприяє засвоєнню матеріалу та зацікавленості історією.

Освітяни кажуть, у сучасному написанні підручників в Україні твердо вкорінилися традиційні підходи, сформовані ще за часів радянської школи. Намагання деяких вчителів історії урізноманітнити викладення історичного матеріалу за допомогою відео, аудіо або якихось комп'ютерних програм, не достатньо, аби компенсувати цим відсутність підручника нового покоління.

Його освітяни бачать як інноваційну книжку, яка залучала б школярів до активного, а не пасивного вивчення історії, спонукаючи їх самих до пошукової роботи та власних досліджень.

Ще одна проблема, на яку звертають увагу дослідники, – це те, як в українських підручниках з історії подається інформація про інші етноси і культури, передусім поляків, росіян, євреїв, кримських татар, молдаван, угорців, румунів, німців.

За словами професора, історика, директора освітньої програми Міжнародного фонду «Відродження» Георгія Касьянова, в шкільних підручниках бракує базової інформації про культуру інших етносів та інформації про взаємодію і взаємовпливи української культури та культури інших народів.

На думку історика, не вистачає також роз’яснень щодо дій та мотивів представників інших етносів у випадках, коли їх представлено як агресорів, визискувачів, гнобителів. Історик проти того, що історію в Україні подають як довічну боротьбу «націй».

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі