chrome firefox opera safari iexplorer

Відкрилася виставка, присвячена Богданові Ступці

11 жовтня 2011 о 09:43

Музей театрального, музичного та кіномистецтва подарував Богданові Ступці та його прихильникам виставку, присвячену життю й творчості актора. «Богдан Сильвестрович має багатогранні акторські обдарування. Може зіграти і трагедію, і комедію, і трагіфарс. Він актор без амплуа — це вищий пілотаж», — говорить авторка виставки Світлана Валуца.

Богдан Сильвестрович «прожив» понад 200 доль у кіно й на сцені театру. Виставку можна умовно поділити на три «світи», що становлять «всесвіт» актора: гра в кіно, гра в театрі, життя поза сценою. До речі, остання частина виглядає досить зворушливо й символічно.

У центральній колоні музейної кімнати споруджене дерево родоводу, яскраві «спалахи» буття Богдана Ступки: його дитячі, сімейні фото, знімки весілля, чотиримісячного сина Остапа. Їх доповнюють світлини ще однієї родини актора — творчої. На виставці переважно презентовано творчий тріумвірат режисера Сергія Данченка, актора Богдана Ступки й сценографа Данила Лідера. Це також знаково, адже актор не забуває про роль побратимів у своєму житті. Із цього приводу на презентації висловилася мистецтвознавець Кіра Пітоєва: «Артист такого рангу й визнання, як Ступка, уже давно міг би говорити лише Я». На що актор відповів із філософським гумором: «Я — це остання буква в алфавіті».

Експозиція нагадує фотоальбом — ідеш і гортаєш життєво–творчі «сторінки» Богдана Ступки. Тут і його перші театральні кроки, і «юні» кіношні ролі, до прикладу — Ореста Дзвонаря у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». На стінах «сфокусовані» кадри пізніших фільмів — «Тарас Бульба», «Сафо», «Свої»...

За світлинами простежуємо, що iнколи доля повертала актора до його ж творінь. Свого часу він грав Маляра у виставі «Дикий ангел» за твором Олексія Коломійця. А вже цього року Богдан Сильвестрович постав героєм цього самого твору, щоправда, уже в кіно перевтілився в Платона Ангела в однойменному фільмі. 1960 року в театрі ім. М. Заньковецької починав із «Фауста і смерті» — згодом «Фауста» за його участю успішно ставили в театрі ім. І. Франка.

Серед знімків бачимо ще один знаковий момент для родини Ступки — у виставі «Записки божевільного» вперше на сцені з’явився його син. Фото п’єси «Кар’єра Артура Уі, якої могло б не бути», де Богдан Сильвестрович зіграв Гітлера, повертає до 1985 року. Тоді після першого акту її заборонили. Однак артисти дограли другий акт, а студенти подарували їм гвоздики за сміливість. Пізніше ж на великій сцені театру Франка ця вистава мала неабиякий успіх. Звісно, «стрижневі» експонати присвячені етапним ролям Богдана Ступки — Миколи Задорожного, Дяді Вані й Тев’є, музику яких, за словами актора, він спіймав.

Доповнюють експозицію нагороди, театральні костюми Ступки, відео вистави «Тев’є–Тевель», макети сцен, замальовка художниці Ірини Левицької, яка зобразила актора в ролі Миколи Задорожного з «Украденого щастя». Спеціально для виставки Андрій Александрович–Дочевський створив із піску й акрилових фарб портрет Богдана Сильвестровича в ролі Короля Ліра. Полотно гармонійно виглядало на тлі самого Ступки. «Я зворушений такою виставкою. Тут багато фотографій, які я давно не бачив і не знаю, чи вони в мене є», — захоплювався побаченим Богдан Ступка.

Експозиція «Мистецький всесвіт» працюватиме до 7 листопада.

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути