chrome firefox opera safari iexplorer

Оголошені переможці фотоконкурсу «Жива давнина»

21 листопада 2011 о 22:53

Сьогодні, 21 листопада, були оголошені та нагороджені переможці Всеукраїнського конкурсу фотографії «Жива давнина», який проходив з 9 вересня до 15 листопада 2011 року.

У цьому конкурсі брали участь фотографічні зображення старовинних замків, фортець та палаців, що збереглися на території країни. Особливо віталися роботи, котрі відображали не лише архітектурний вигляд історичної споруди, а й сьогодення пам’ятки — жанрові замальовки, пов’язані з палацом, замком чи фортецею, життям людей навколо них тощо.

Як повідомили організатори, з кількох сотен робіт, надісланих загалом для участі у конкурсі, було відібрано 251 роботу, яка відповідала зазначеним умовам проведення конкурсу. Приємно, що географія фотоконкурсу охопила майже всі області України. Журі, оцінюючи конкурсні роботи, звертало увагу насамперед на майстерність фотографа, який доніс враження про певну історичну пам’ятку.

Таким чином, переможцями всеукраїнського конкурсу «Жива давнина» стали:

1 місце — Павло Гергеліжіу (Вінниця) зі світлиною «Двоє та вічність» Старої фортеці у Кам’янці-Подільському

viknaodessa.od.ua

2 місце – Володимир Ландін (Одеса) зі світлиною «Ранок перед стратою» Хотинської фортеці у Чернівецькій обл.

viknaodessa.od.ua

3 місце — Антон Петрусь (Узин) зі світлиною «Туманне минуле» Генуезької фортеці у м. Судак, що в Криму

viknaodessa.od.ua

Спецпризи та відзнаки отримали:

Від Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» — Ганна Озимковська з м. Одеси за вдале, на наш погляд, поєднання в одній фотографії минулого, теперішнього та майбутнього.

viknaodessa.od.ua

Від фірми Merx - Юлія Вовк з м. Білгород-Дністровський

viknaodessa.od.ua

Від Інституту археології Академії наук України – Володимир Чередник із Киева.

viknaodessa.od.ua

Від сьогодні кращі 40 робіт, які були відібрані журі, експонуватимуться у відкритому доступі в Одеській галереї «Уніон», а також з 26 листопада — в Аккерманській фортеці у Білгород-Дністровському.

Нагадаємо, мета фотоконкурсу — привернути увагу суспільства до пам'яток історії, культури і архітектури в Україні. Його організатори — Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, інформаційне агентство «Вікна-Одеса» та комунальне підприємство «Фортеця».

Участь у конкурсі брали усі бажаючі — як професійні фотографи, так і аматори.

«Рідна країна»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути