chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві презентували печатку Київського магістрату XVI ст

19 листопада 2011 о 13:34

У столиці презентували матрицю великої печатки Київського магістрату XVI ст., яка підтверджує статус Києва як однієї з найдавніших столиць у Європі.

Печатку було презентовано на прес-конференції в УНІАН відомим колекціонером та меценатом Олексієм Шереметьєвим.

За його словами, це унікальна річ, яка проливає світло на історію України. Це єдина відома науці матриця печатки, якою користувалась київська влада 500 років, підкреслив експерт.

Він розповів, що вона була куплена у спадкоємців довоєнної приватної колекції і раніше про її існування нічого не було відомо.

"Печатки – це історичні артефакти, які проливають світло на справжню історію України. Деякі з них спростовують міф про відсутність традиції української державності, підтверджують унікальність політичного та культурного розвитку нашої країни. Ми робимо все, щоб Київ став провідним центром вивчення сфрагістики в Європі”, — наголосив колекціонер, висловивши сподівання, що йому вдасться створити у Києві музей печаток, і окрасою цього музею якраз і стане матриця печатки Київського магістрату XVI ст.

Науковий співробітник Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих Олександр Альфьоров розповів, що печатка датується початком XVI сторіччя, коли Київ оговтався від політичних та військових негараздів, відновив свою могутність.

«Ми можемо говорити про розквіт нашого міста, яке стає столицею не лише православного світу, але й того утворення, що згодом отримало назву Україна», — наголосив він.

На печатці відображений герб Києва – руки, які тримають лук зі стрілами, — та напис латиною «Печатка столичного міста землі Київської».

«Повірте, ступінь виконання цієї печатки говорить сам за себе: той рівень ювелірного мистецтва говорить про існування в ті часи в Києві високої культури, і коли нам намагаються навіювати думки, що 500 років тому на цій території був дикий степ та війни, ми бачимо, що печатка говорить про інше», — наголосив він.

За словами О.Альфьорова, це є черговим підтвердженням, що Київ з далеких часів був високорозвиненим містом.

«В цій печатці ми бачимо реальну історію того часу – сивої давнини, коли Київ був фортечним містом, Київ, який завжди був готовий відбивати навали з півдня, зі сходу, і саме про це говорять руки, які виступають з хмарин, натягуючи лук зі стрілою. Постійна готовність до оборони краю, церкви, своєї території», — наголосив О.Альфьоров.

Він вважає, що ця печатка може зняти багато питань щодо того, якими мають бути символи Києва, в тому числі герб міста.
Він підкреслив, що Музей Шереметьєвих готовий надати цю печатку для вивчення науковцям.

Кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Перкун розповів, що ця печатка презентована напередодні ІІ міжнародної Сфрагістичної конференції, яка проходитиме в Києві 18-20 листопада.

За традицією, у рамках форуму експонуватимуться печатки з приватного зібрання колекціонера та мецената О.Шереметьєва, які введені у науковий обіг силами новоствореного Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих.

Темою цьогорічного форуму стане «Печатка як форма міжкультурної комунікації від Середньовіччя до Нового часу». Цей захід відбуватиметься завдяки спільній роботі Інституту археографії та джерелознавства, Інституту історії України, Музею Шереметьєвих і Українського геральдичного товариства.

В Києві зберуться представники світової наукової спільноти в галузі сфрагістики – науки про печатки.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути