chrome firefox opera safari iexplorer

Вчителі констатують регрес у вивченні школярами української літератури

28 листопада 2011 о 09:14

Дивно, що при переході до профільного навчання у старших класах з такого важливого предмета, як українська література, що визначається як обов’язковий разом з українською мовою для тестування, виділено лише два, а не три рівні профільного навчання.

Про це у своїй статті для ZN.UA пишуть викладачі Сквирського ліцею на Київщині, кандидати педагогічних наук Катерина Плівачук та Василь Цимбалюк.

«З математики і фізики їх три (рівень стандарту, академічний і профільний рівень), і на кожен рівень виділяється різна кількість годин. А з української літератури два рівні (рівень стандарту та академічний рівень) з’єднали в один і виділили на них по дві години, для профільного рівня — чотири години. Але ж для художньо-естетичного, гуманітарного, філологічно-іноземного можна було б виділити і по три години, бо вони повинні літературу вивчати трохи на вищому рівні, ніж на рівні стандарту, — вважають автори. — В такому разі спотворюється ідея профільного навчання, адже за двогодинною програмою літературу вивчатимуть понад 90 відсотків старшокласників (ніякої диференціації), а за поглибленою чотиригодинною програмою працюватимуть менш як 10 відсотків школярів».

Викладачі також обурені тим, що працювати за двогодинною програмою неможливо, коли в 11 класі текстуально вивчається 26 письменників (для порівняння: в 10 класі, де не відбулося об’єднання класів, лише 13 письменників).

«Доводиться оглядово вивчати творчість визначних майстрів художнього слова, бо на одному спареному уроці потрібно подавати творчість двох письменників, — наголошують педагоги. — В такій ситуації викладач літератури в 11 класі ніколи ще не був. То куди ми йдемо? І прогрес це чи регрес у викладанні літератури? І тут не винні укладачі програм, бо їх поставили в такі рамки розробники нових навчальних планів для освітніх стандартів. То не наробімо помилок, поки не затверджено стандартів для середньої школи, не перевантажуймо дітей, вони й так перевантажені великою кількістю предметів».

«Виношується думка об’єднати у старших класах українську та зарубіжну літератури. А це був би ще більш непродуманий експеримент, якого не сприймуть викладачі ні одної, ні іншої літератури, адже тоді скоротиться кількість виучуваних письменників, і учні не знатимуть жодної з двох літератур. Цього ні в якому разі не можна допустити, — підкреслюють автори. — Ще є час. І потрібно дуже уважно, враховуючи думку вчителів і громадськості, підходити до укладання державних стандартів у школі».

20 лютого

Інші дати
Ганна Затиркевич-Карпинська
1855 – українська актриса, майстер характерних і комедійних образів. Ролі: Риндичиха («По ревізії» М. Кропивницького), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного).
Розгорнути
Народився Василь Барвінський
(1888, м. Тернопіль - 1963) - український композитор, піаніст, музикознавець, педагог, музичний критик, диригент.
Розгорнути
Народився Лев Ревуцький
(1889, с.Іржавець Полтавська область - 1977) - український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Автор кантати-поеми «Хустина», «Ода пісні», «Зима», «Монологу Тараса Бульби».
Розгорнути
Народилася Марія Пригара
(1908, м. Москва - 1983) - українська письменниця, перекладачка. Авторка поетичних і прозових книжок для дітей.: збірки оповідань за мотивами українських народних дум "Козак Голота", повісті "Михайлик - джура козацький", творів у 2-х томах та інше.
Розгорнути
Народився Улас Самчук
(1905, с.Дермань, Волинська область – 1987) - український письменник, журналіст і публіцист, громадський діяч.
«Розбудова України і організація українського народу – ось основні гасла нашого часу. Не якісь старі порахунки, нікчемне амбіціонерське розбиття, не групова закукуріченість… І не отаманщина. А солідарна, творча будуюча і організуюча праця. Праця всього народу, праця кожної творчої одиниці» (Улас Самчук)
Розгорнути

Новини Дивитися всі