chrome firefox opera safari iexplorer

Вчителі констатують регрес у вивченні школярами української літератури

28 листопада 2011 о 09:14

Дивно, що при переході до профільного навчання у старших класах з такого важливого предмета, як українська література, що визначається як обов’язковий разом з українською мовою для тестування, виділено лише два, а не три рівні профільного навчання.

Про це у своїй статті для ZN.UA пишуть викладачі Сквирського ліцею на Київщині, кандидати педагогічних наук Катерина Плівачук та Василь Цимбалюк.

«З математики і фізики їх три (рівень стандарту, академічний і профільний рівень), і на кожен рівень виділяється різна кількість годин. А з української літератури два рівні (рівень стандарту та академічний рівень) з’єднали в один і виділили на них по дві години, для профільного рівня — чотири години. Але ж для художньо-естетичного, гуманітарного, філологічно-іноземного можна було б виділити і по три години, бо вони повинні літературу вивчати трохи на вищому рівні, ніж на рівні стандарту, — вважають автори. — В такому разі спотворюється ідея профільного навчання, адже за двогодинною програмою літературу вивчатимуть понад 90 відсотків старшокласників (ніякої диференціації), а за поглибленою чотиригодинною програмою працюватимуть менш як 10 відсотків школярів».

Викладачі також обурені тим, що працювати за двогодинною програмою неможливо, коли в 11 класі текстуально вивчається 26 письменників (для порівняння: в 10 класі, де не відбулося об’єднання класів, лише 13 письменників).

«Доводиться оглядово вивчати творчість визначних майстрів художнього слова, бо на одному спареному уроці потрібно подавати творчість двох письменників, — наголошують педагоги. — В такій ситуації викладач літератури в 11 класі ніколи ще не був. То куди ми йдемо? І прогрес це чи регрес у викладанні літератури? І тут не винні укладачі програм, бо їх поставили в такі рамки розробники нових навчальних планів для освітніх стандартів. То не наробімо помилок, поки не затверджено стандартів для середньої школи, не перевантажуймо дітей, вони й так перевантажені великою кількістю предметів».

«Виношується думка об’єднати у старших класах українську та зарубіжну літератури. А це був би ще більш непродуманий експеримент, якого не сприймуть викладачі ні одної, ні іншої літератури, адже тоді скоротиться кількість виучуваних письменників, і учні не знатимуть жодної з двох літератур. Цього ні в якому разі не можна допустити, — підкреслюють автори. — Ще є час. І потрібно дуже уважно, враховуючи думку вчителів і громадськості, підходити до укладання державних стандартів у школі».

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі