chrome firefox opera safari iexplorer

Вчителі констатують регрес у вивченні школярами української літератури

28 листопада 2011 о 09:14

Дивно, що при переході до профільного навчання у старших класах з такого важливого предмета, як українська література, що визначається як обов’язковий разом з українською мовою для тестування, виділено лише два, а не три рівні профільного навчання.

Про це у своїй статті для ZN.UA пишуть викладачі Сквирського ліцею на Київщині, кандидати педагогічних наук Катерина Плівачук та Василь Цимбалюк.

«З математики і фізики їх три (рівень стандарту, академічний і профільний рівень), і на кожен рівень виділяється різна кількість годин. А з української літератури два рівні (рівень стандарту та академічний рівень) з’єднали в один і виділили на них по дві години, для профільного рівня — чотири години. Але ж для художньо-естетичного, гуманітарного, філологічно-іноземного можна було б виділити і по три години, бо вони повинні літературу вивчати трохи на вищому рівні, ніж на рівні стандарту, — вважають автори. — В такому разі спотворюється ідея профільного навчання, адже за двогодинною програмою літературу вивчатимуть понад 90 відсотків старшокласників (ніякої диференціації), а за поглибленою чотиригодинною програмою працюватимуть менш як 10 відсотків школярів».

Викладачі також обурені тим, що працювати за двогодинною програмою неможливо, коли в 11 класі текстуально вивчається 26 письменників (для порівняння: в 10 класі, де не відбулося об’єднання класів, лише 13 письменників).

«Доводиться оглядово вивчати творчість визначних майстрів художнього слова, бо на одному спареному уроці потрібно подавати творчість двох письменників, — наголошують педагоги. — В такій ситуації викладач літератури в 11 класі ніколи ще не був. То куди ми йдемо? І прогрес це чи регрес у викладанні літератури? І тут не винні укладачі програм, бо їх поставили в такі рамки розробники нових навчальних планів для освітніх стандартів. То не наробімо помилок, поки не затверджено стандартів для середньої школи, не перевантажуймо дітей, вони й так перевантажені великою кількістю предметів».

«Виношується думка об’єднати у старших класах українську та зарубіжну літератури. А це був би ще більш непродуманий експеримент, якого не сприймуть викладачі ні одної, ні іншої літератури, адже тоді скоротиться кількість виучуваних письменників, і учні не знатимуть жодної з двох літератур. Цього ні в якому разі не можна допустити, — підкреслюють автори. — Ще є час. І потрібно дуже уважно, враховуючи думку вчителів і громадськості, підходити до укладання державних стандартів у школі».

9 жовтня

Інші дати
Народився Михайло Кравчук
(1892, с. Човниця Волинської обл.-1942) - визначний український математик, педагог та громадський діяч, академік ВУАН. Автор української алгебраїчної та геометричної термінології. Організатор першого Київського математичного товариства та першої математичної олімпіади школярів (1935).
Розгорнути
Народився Микола Бажан
(1904, м. Кам»янець-Подільський, Хмельницька область - 1983) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, організатор і видавець багатьох універсальних видань. Автор творів «Майстер залізної троянди», «Політ крізь бурю», «Розмова сердець», «Клятва», переклав українською мовою «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі.
О земле юрб і добр, о земле сил і дій, Я кожну яв твою зв'яжу і відокремлю В єдиній складності твоїй. Тебе до пня, до дна тебе й до краю Всю вичерпать і розітнути суть! Тебе, немов мету і жертву, розкриваю Й не можу до кінця збагнуть, Бо мудрости й буття неісходима путь (Микола Бажан)
Розгорнути