chrome firefox opera safari iexplorer

Більшість українців святкуватимуть Новий рік вдома

30 грудня 2011 о 12:36

66,4% українців будуть зустрічати Новий рік вдома перед телевізором. Про це свідчать результати телефонного опитування, проведеного Інститутом ім. Горшеніна.

Як повідомили в Інституті, 16,1% опитаних планують піти в гості, а 6,2% – в ресторан або клуб. Збираються святкувати Новий рік за містом – 5,2%, закордоном – 3,6%, в парках, на центральних площах та інших громадських місцях – 1,2% респондентів. Не вирішили, до проведуть новорічну ніч 1,3% опитаних громадян.

79,3% опитаних планує прикрашати вдома ялинку. Із них 46,7% буде прикрашати вдома натуральну ялинку, а 32,6% — штучну. Не збирається ставити новорічну ялинку 13,4% опитаних, а 7,3% не визначилися щодо цього.

50,7% опитаних вважає, що 2011 рік був для них хорошим. Із них 43,6% стверджує, що цей рік був «загалом хорошим», а 7,1% — «дуже вдалим». Разом із цим для 48,5% опитаних рік виявився непростим. 38,8% назвали його «загалом поганим», а 9,7% — «дуже важким». Не змогли дати оцінку 0,8% респондентів.

Більшість опитаних громадян, загалом 69,4%, налаштовані оптимістично і очікують, що наступний 2012 рік буде для них хорошим. З них 55,6% розраховують, що рік «буде загалом хорошим», а 13,8% сподіваються, що 2012 рік «буде дуже вдалим» для них. При цьому більше чверті опитаних (28,5%) очікують труднощів у 2012 році. Із них 24,2% припускає, що наступний рік «буде швидше поганим» для них, а 4,3% побоюються, що рік «буде дуже важким». Не змогли відповісти 2,1% опитаних.

Телефонне опитування «Передноворічні настрої українців» Інститут Горшеніна провів 26 — 28 грудня 2011 року. Опитано за випадковою вибіркою 1000 респондентів віком від 18 років, у всіх обласних центрах України, Києві і Севастополі. Похибка репрезентативності не перевищує +/-3,2%.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути