На цьогорічну «Драбину» до Львова приїхали драматурги з Грузії та України — дванадцять митців, учасників проекту Британської Ради «Нова драма з театром Royal Court, який вважається одним iз найвідоміших експериментальних театрів Європи. На фестивалі можна було познайомитися з п’єсами молодих драматургів та поспілкуватися з ними на тему молодої драматургії. З’ясувалося, що немає жодного сучасного грузинського драматурга, який би не писав на тему війни.

І це зрозуміло, адже за 20 років незалежності Грузія пережила вже кілька воєн. Як пояснює життєрадісний Басса Джанікашвілі, який навіть про війну пише з гумором, є в наших драматургів і спільна риса: «Лондонські вчителі часто кажуть нам, що наші герої в творах не можуть нічого змінити. Це характерна риса пострадянської драматургії, у творі є мета, але її неможливо досягти».

Натомість організатори мистецького фестивалю, схоже, своєї мети досягли. «Головною ідеєю цьогорічного фестивалю стала популяризація української драми серед людей, представлення режисерам та театрам сучасних тенденцій нової драми, — розповідає «Українi молодій» Ольга Кік, координатор проекту. —  Оскільки у Львові такої інформації бракує, то ми вирішили принести нову драму до глядачів. А родзинкою фестивалю стало те, що на нього приїхала команда режисерів і драматургів iз Великобританії. Ми дуже сподіваємося, що після роботи з театром Royal Court вийдуть успішні п’єси і наші драматурги зможуть поставити їх у Лондоні. До прикладу, минулого року ми запрошували до Львова видатного німецького драматурга  Мартіна Гекманнса, якому сподобався один з українських аматорських театрів, і він запросив його в Німеччину. Вони вже налагодили співпрацю й наразі працюють над постановкою його п’єси в Німеччині».