chrome firefox opera safari iexplorer

У Латвії вишиватимуть 5-метровий український рушник

23 грудня 2011 о 16:27

Українська громада Латвії, яка цього року відзначає своє 100-річчя, вирішила розпочати новий 100-річний етап свого перебування на латвійських теренах культурно-мистецькою акцією «Вишиваймо Рушник українців Латвії».

Українські майстрині з усієї Латвії вишиватимуть рушник довжиною п’ять метрів. Акція має на меті презентувати в цій країні традиції української вишивки, а також виховувати у представників діаспори почуття національної свідомості й гордості за Україну, повідомляє Радіо Свобода.

Ідея вишити найдовший Рушник українців Латвії виникла у місцевих українок Тетяни Лазди, Олени Грабар та Тетяни Дудченко. Організацію акції взяло на себе Об’єднання українських товариств Латвії. Допомога надійшла також із України.

«Домоткане полотно з нитками і побажаннями «рівних хрестиків» нам надіслала з Коломиї родина Оксани Довірак, а схему рушника допоміг розробити хлопець з Києва Тарас Кулик. Рушник вишиватимемо червоними та чорними нитками. Червоний колір символізує радість, енергію, життя, а чорний – землю, багатство», – зазначила керівник українського культурного центру «Джерело» з Єлгави Тетяна Лазда.

Центральним мотивом Рушника українців Латвії буде «Вазон – Дерево життя», як символ безсмертя. Квіти у Вазоні символізуватимуть українські товариства Латвії, а коріння – Україну.

По центру рушника буде вишитий віночок з дубового листя та калини, як символи Латвії та України. Його вишиє найстаріша українська майстриня Латвії, 90-річна Стефанія Ваврух. Вишиті нею роботи прикрашають клуб-кав’ярню «Дніпро» у Ризі.

У процесі вишивання рушника братимуть участь молодь, представники місцевої влади, ЗМІ, інші національні товариства Латвії, щоб привернути увагу до традицій українського народу.

 

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути