chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові показують мальовані та друковані ікони

23 грудня 2011 о 17:47

У Львівському музеї історії релігії щороку напередодні свят презентують виставки творів сакрального мистецтва з циклу «Різдвяні зустрічі». Цьогоріч у музеї – виставка «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)», яка відкрилася в четвер, 22 грудня.

Виставка «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)» – це ще одна різдвяна зустріч, організована працівниками двох музеїв – історії релігії та сакрального мистецтва Львівської Архієпархії УГКЦ ім. о. Антона Петрушевича. На ній представлені близько 50 експонатів. Це олієдруки та клаcичні ікони, які, за словами голови комісії сакрального мистецтва Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Севастьяна Дмитруха, мають в нашому житті досить вагоме місце. «Олієдруки є дуже цікавими. Загалом кожна ікона має свою традицію та історію», – зазначив він.

На виставці представлені твори Модеста Сосенка, Петра Холодного, Теофіла Копистинського, Генрика Розена, Михайла Осінчука, Анатоля Яблонського, Філатея Коця, Ювеналія Мокрицького, Антіна Монастирського, Михайла Бойчука із збірок «Студіону», Музею історії релігії, а також із приватних колекцій.

Також в експозиції відведене місце для ностальгійних друкованих хатніх образів, які супроводжували галичан впродовж всього життя, друкованих ікон Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Юліана Буцманюка, Осипа Куриласа тощо. Окрім того, тут є Різдвяна шопка ХІХ ст.

Працювали над виставкою молоді реставратори – Юрій Буньо, Олег Карапінка та Микола Толочко, які дали іконам нове життя – оформлювали, надавали експозиційного вигляду. Микола Толочко провів паралелі між масовим друкованим мистецтвом та творчою іконою, яка передає, фактично, традицію нашого народу. Він наголосив, що люди сьогодні часто не розуміють різниці між мальованими та друкованими іконами.

«Ми плануємо налагоджувати співпрацю з іконописними майстернями, якось їх об’єднувати. В магазинах сьогодні пропонують багато ікон, але мало українських. Я, наприклад, за те, що якщо ікона вже друкована – то вона повинна бути українська, адже несе певну інформаційну пропаганду», – зазначив реставратор.

Завідувач виставковим відділом музею історії релігії Руслана Бубряк наголосила, що ікона – це свідчення віри людини в Бога, нетлінне багатство, що передається з покоління в покоління. «Ми дорожимо образами, які дісталися нам в спадок від бабусь та дідусів, – чи то намальованими, чи просто надрукованими на папері. Сьогодні вони стали нашими раритетами», – розповіла вона.

Побачити виставку «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)» можна буде впродовж місяця – до 22 січня.

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути