chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові показують мальовані та друковані ікони

23 грудня 2011 о 17:47

У Львівському музеї історії релігії щороку напередодні свят презентують виставки творів сакрального мистецтва з циклу «Різдвяні зустрічі». Цьогоріч у музеї – виставка «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)», яка відкрилася в четвер, 22 грудня.

Виставка «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)» – це ще одна різдвяна зустріч, організована працівниками двох музеїв – історії релігії та сакрального мистецтва Львівської Архієпархії УГКЦ ім. о. Антона Петрушевича. На ній представлені близько 50 експонатів. Це олієдруки та клаcичні ікони, які, за словами голови комісії сакрального мистецтва Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Севастьяна Дмитруха, мають в нашому житті досить вагоме місце. «Олієдруки є дуже цікавими. Загалом кожна ікона має свою традицію та історію», – зазначив він.

На виставці представлені твори Модеста Сосенка, Петра Холодного, Теофіла Копистинського, Генрика Розена, Михайла Осінчука, Анатоля Яблонського, Філатея Коця, Ювеналія Мокрицького, Антіна Монастирського, Михайла Бойчука із збірок «Студіону», Музею історії релігії, а також із приватних колекцій.

Також в експозиції відведене місце для ностальгійних друкованих хатніх образів, які супроводжували галичан впродовж всього життя, друкованих ікон Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Юліана Буцманюка, Осипа Куриласа тощо. Окрім того, тут є Різдвяна шопка ХІХ ст.

Працювали над виставкою молоді реставратори – Юрій Буньо, Олег Карапінка та Микола Толочко, які дали іконам нове життя – оформлювали, надавали експозиційного вигляду. Микола Толочко провів паралелі між масовим друкованим мистецтвом та творчою іконою, яка передає, фактично, традицію нашого народу. Він наголосив, що люди сьогодні часто не розуміють різниці між мальованими та друкованими іконами.

«Ми плануємо налагоджувати співпрацю з іконописними майстернями, якось їх об’єднувати. В магазинах сьогодні пропонують багато ікон, але мало українських. Я, наприклад, за те, що якщо ікона вже друкована – то вона повинна бути українська, адже несе певну інформаційну пропаганду», – зазначив реставратор.

Завідувач виставковим відділом музею історії релігії Руслана Бубряк наголосила, що ікона – це свідчення віри людини в Бога, нетлінне багатство, що передається з покоління в покоління. «Ми дорожимо образами, які дісталися нам в спадок від бабусь та дідусів, – чи то намальованими, чи просто надрукованими на папері. Сьогодні вони стали нашими раритетами», – розповіла вона.

Побачити виставку «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)» можна буде впродовж місяця – до 22 січня.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути