chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові показують мальовані та друковані ікони

23 грудня 2011 о 17:47

У Львівському музеї історії релігії щороку напередодні свят презентують виставки творів сакрального мистецтва з циклу «Різдвяні зустрічі». Цьогоріч у музеї – виставка «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)», яка відкрилася в четвер, 22 грудня.

Виставка «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)» – це ще одна різдвяна зустріч, організована працівниками двох музеїв – історії релігії та сакрального мистецтва Львівської Архієпархії УГКЦ ім. о. Антона Петрушевича. На ній представлені близько 50 експонатів. Це олієдруки та клаcичні ікони, які, за словами голови комісії сакрального мистецтва Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Севастьяна Дмитруха, мають в нашому житті досить вагоме місце. «Олієдруки є дуже цікавими. Загалом кожна ікона має свою традицію та історію», – зазначив він.

На виставці представлені твори Модеста Сосенка, Петра Холодного, Теофіла Копистинського, Генрика Розена, Михайла Осінчука, Анатоля Яблонського, Філатея Коця, Ювеналія Мокрицького, Антіна Монастирського, Михайла Бойчука із збірок «Студіону», Музею історії релігії, а також із приватних колекцій.

Також в експозиції відведене місце для ностальгійних друкованих хатніх образів, які супроводжували галичан впродовж всього життя, друкованих ікон Олени Кульчицької, Святослава Гординського, Юліана Буцманюка, Осипа Куриласа тощо. Окрім того, тут є Різдвяна шопка ХІХ ст.

Працювали над виставкою молоді реставратори – Юрій Буньо, Олег Карапінка та Микола Толочко, які дали іконам нове життя – оформлювали, надавали експозиційного вигляду. Микола Толочко провів паралелі між масовим друкованим мистецтвом та творчою іконою, яка передає, фактично, традицію нашого народу. Він наголосив, що люди сьогодні часто не розуміють різниці між мальованими та друкованими іконами.

«Ми плануємо налагоджувати співпрацю з іконописними майстернями, якось їх об’єднувати. В магазинах сьогодні пропонують багато ікон, але мало українських. Я, наприклад, за те, що якщо ікона вже друкована – то вона повинна бути українська, адже несе певну інформаційну пропаганду», – зазначив реставратор.

Завідувач виставковим відділом музею історії релігії Руслана Бубряк наголосила, що ікона – це свідчення віри людини в Бога, нетлінне багатство, що передається з покоління в покоління. «Ми дорожимо образами, які дісталися нам в спадок від бабусь та дідусів, – чи то намальованими, чи просто надрукованими на папері. Сьогодні вони стали нашими раритетами», – розповіла вона.

Побачити виставку «Життя мальованих та друкованих ікон (кін. ХІХ – сер. ХХ ст.)» можна буде впродовж місяця – до 22 січня.

13 квітня

Інші дати
Народилася Оксана Іваненко
(1906, м. Полтава - 1997) - українська письменниця, педагог, видавець. Автор численних казок та оповідань для дітей, повістей "Друкар книжок небачених", "Рідні діти", "Богдан Хмельницький", біографічних романів "Тарасові шляхи", "Марія", книжки спогадів "Завжди у житті".
Розгорнути
1928 — на екранах Києва відбулася прем’єра художнього фільму Олександра Довженка «Звенигора»
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. За цю картину О.Довженко був «таврований» клеймом буржуазний націоналіст.
«Фільм усе більше починає звучати невимовною чарівностю. Чарівностю своєрідної манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко національною поетичною вигадкою. Гостросучасного і разом з тим міфологічного. Гумористичного і патетичного. Чогось гоголівського. В повітрі носилося: серед нас нова людина кіно, майстер з власним обличчям.» (Сергій Ейзенштейн)
Розгорнути