chrome firefox opera safari iexplorer

У центрі Чернігова встановили годинник з курантами

29 грудня 2011 о 12:53

В центрі Чернігова, на будівлі обласного апеляційного суду, встановлено і запущено годинник з курантами, передає кореспондент УКРІНФОРМу.

«Жодної бюджетної копійки на цей годинник не витрачено. Це — подарунок місту. Основну допомогу в його придбанні надав народний депутат України Сергій Андрос», — повідомив голова апеляційного суду Чернігівської області Садіг Тагієв.

Він також висловив переконання, що цей годинник додасть Чернігову величності і значимості, особливо в очах туристів, які відвідуватимуть місто в період проведення чемпіонату «Євро-2012».

С. Тагієв розповів, що сам він — людина, небайдужа до годинників і його хобі — ремонт їх старовинних моделей. Ідея встановити куранти на башті будівлі суду виникла в нього невдовзі після переїзду в Чернігів. Ділячись нею зі знайомими, він таки знайшов людей, які зголосилися реалізувати її.

Виготовлено годинник спільними зусиллями підприємств Києва, Луганська та Харкова. Його час із точністю до долі секунди виставлятиметься супутником через GPS-прилад, який раз на добу виходитиме в космос на зв'язок.

Відтак, годинник у Чернігові — найточніший. Керуватиметься він пультом дистанційного управління. Програмне забезпечення годинника дозволяє виставляти перед його боєм 60 мелодій.

«На Новий рік ми включимо куранти на цілу добу. А так, щодня, вони звучатимуть з 7 ранку до 21-ї вечора, щоб не заважати мешканцям розташованих поблизу будинків. Бій курантів, виставлений на 100%-ву гучність, буде чутно в радіусі 6 км. Зараз гучність не перевищує 50%», — поінформував С. Тагієв.

Будівля апеляційного суду розташована на центральній — Красній площі Чернігова, де сяє вогнями головна ялинка обласного центру. Як відмітив голова суду, годинник з курантами в центрі міста досі мали тільки Запоріжжя та Миколаїв.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути