chrome firefox opera safari iexplorer

Київські зупинки «очистять» від кіосків

27 січня 2012 о 10:49

Київрада ухвалила рішення, за яким жоден кіоск не повинен з'явитися ближче ніж за 20 м від станції метро та зупинки громадського транспорту, також в 1,5-кілометровій зоні НСК «Олімпійський» і біля торгових центрів.

Це зроблено для того, щоб не заважати проходу людей, а також не змушувати ларьками місця скупчення уболівальників чемпіонату, пише «Сегодня». Також власники кіосків повинні до 1 березня сплатити пайовий внесок до бюджету, тоді вони отримають 25% знижки.

Влада каже, що роблять це для того, щоб упорядкувати ларьковий бізнес і наповнити бюджет, адже чимала частина МАФів зараз стоїть нелегально і ні копійки не платить до бюджету.  «Ми отримаємо 150-200 млн грн додатково, це гроші, які раніше йшли в тінь», — сказав глава КМДА Олександр Попов.

Самі підприємці кажуть, що раніше їм доводилося платити по 1 тис. доларів хабарів на півроку. В Асоціації власників малого бізнесу та МАФів рішенням теж задоволені. «Значно спрощується процедура отримання документів і не треба платити за проект. Таким чином, кожен може заощадити до 6 тис. грн», — сказав юрист асоціації Артем Кузнецов.

До речі, продавцям преси зробили поблажку — їх пайовий внесок буде становити 200-600 грн на рік, а у інших у середньому від 2 тис. до 4 тис. грн. У перспективі влада обіцяє, що до 1 січня 2013 року нарешті розроблять схему розміщення ларьків, яка точно буде вказувати, де може стояти МАФ з пресою, з продуктами харчування, одягом, сувенірами. Право на розміщення там свого МАФу підприємці будуть вигравати на конкурсі.

Кияни сприймають таке рішення по-різному. «З кіосками, які множаться, як гриби після дощу, дійсно треба щось робити. Доходить до смішного — тільки знесли кіоски на перетині вулиці Вишгородської та проспекту Правди, вони тут же з'явилися знову. Навколо ще стихійний ринок, зупинка ...Людям просто ніде ходити! Крім того, біля кіосків завжди збираються місцеві алкоголіки», — обурюється житель Оболонського району Сергій.

А ось мешканка Нивок Олена вважає, що в справі з кіосками — головне не перестаратися. «У багатьох районах немає поруч маркетів, а в цих кіосках-магазинчиках можна і хліб купити, і рибу, і молоко. Це дуже зручно, особливо, коли повертаєшся з роботи. Так що винищувати їх повністю ніяк не можна», — вважає жінка.

У Київраді кажуть, що зараз у столиці відбувається перерозподіл ларькового бізнесу: на зміну дрібним власникам приходять мережевики, які виживають слабких, замість двох кіосків ставлять відразу п'ять. «Вони більш платоспроможні. Хто за ними стоїть? Чиновники, депутати, але вони на себе МАФи, звичайно, не оформляють», — каже керівник громадської організації «Громадянських корпус» Роман Солодкий. Те, що ларечніков «кришують» на рівні Київради, визнавав і сам глава КМДА Олександр Попов.

Голова Асоціації власників МАФів Тетяна Петренко каже, що офіційно ларьками можуть володіти два-три депутати, інші оформляють все на підставних осіб. Наприклад, власником ларьків на ринку «Лісовий» виявився депутат облради від партії УДАР Дмитро Крейнін, а МАФів на «Юності» — депутат Київради Олександр Ліщенко.

В Асоціації кажуть, що є ларьки в Гідропарку у депутата від фракції «Народна партія» Олени Овраменко, але вона це заперечує. Найбільше ларьки заробляють на пиві, сигаретах, жуйці і воді. За оцінками Асоціації, кожен такий ларьок, яких більшість, заробляє від 10 до 20 тис. грн на місяць.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути

Новини Дивитися всі