chrome firefox opera safari iexplorer

Правила поведінки кортежів на дорогах в Україні нічим не регламентовані

05 січня 2012 о 10:13

У новорічний вечір сталася ще одна ДТП за участю кортежу можновладцiв. Валка автівок, пролітаючи селом Майдан Тисменицького району Івано–Франківщини, знесла зі свого шляху мікроавтобус; ще два легковики, що належали «простим смертним», добряче пом’яті. Мікроавтобус опинився в кюветі.

На щастя, пасажирів у ньому не було, і загалом унаслідок цієї дорож­ньої НП ніхто з людей не постраждав. Цікаво, що кортеж навіть не пригальмував після того, як зачепив мікроавтобус, і той посунувся в рів. А якби там перебували люди?

Кортеж, що складався з чотирьох джипів, одного легкового автомобіля та «Фолксвагена» ДАІ, мчав вузькою автодорогою на швидкості приблизно 160 км/год. Принаймні так стверджують свідки події, які й повідомили про неї виданню «Українська правда». Вони запам’ятали й «козирні» номери одного з автомобілів супроводу — 0010.

Цей факт, а також те, що ДТП сталася за 22 км від резиденції Гута, де зустрічав Новий рік Віктор Янукович, уперто підводять до підозр, що автокортеж супрово­джував когось із «ясновельможних» держчиновників, які надвечір 31 грудня поспішали вітати свого дорогого Президента.

До такої думки схиляє ще одна обставина, про яку сповіщає «УП»: даішники з міста Калуш, викликані на місце події, відмовилися фіксувати ДТП, пояснюючи тим, що село Майдан не належить до їхнього підпорядкування. Так чому тоді саме цей наряд прибув за викликом?

«Неопізнаний літаючий об’єкт» і до сьогодні залишається таємничим. Прес–служба ДАІ Прикарпаття вчора розповсюдила офіційне повідомлення, що згаданий кортеж не належить керівництву області. Ніхто з можливих столичних фігурантів події відповідальності за ДТП на себе не взяв. Але разом з аварією, у скоєнні якої підозрюють тернопільського «губернатора», ця автопригода викликала резонанс.

«Останні жахливі ДТП з вини високопоставлених чиновників свідчать: країна Януковича стає все більш небезпечною для життя», — резюмує прес–служба БЮТ. З ініціативою збільшити покарання за порушення швидкості руху кортежами держслужбовців виступив і голова Компартії Петро Симоненко. Він запропонував повернути автомобілі супроводу високопосадовців у рамки Правил дорожнього руху. «Не повинно бути винятків: у населеному пункті швидкість мусить складати 60 км/год, за межами населеного пункту, залежно від типу автодороги, — 130 км/год, — передала вчора заяву Симоненка прес–служба КПУ. — Необхідно передбачити підвищену відповідальність для організаторів пересування автокортежів, які свідомо йдуть на порушення швидкісного режиму, а у випадку, якщо такі порушення призвели до ДТП, — передбачити для них кримінальну відповідальність».

Окрім того, очільник комуністів вважає за потрібне обладнати машини супроводу «чорними ящиками» для запису переговорів — на зразок тих, що встановлені у літаках, «це дозволить у випадку ДТП встановити посадову особу, яка віддала незаконний наказ чи розпорядження».

«При Президенті Кучмі такого не було. Так, кортежі рухалися зі швидкістю, вищою, ніж передбачено ПДД, але щоб збивати людей і проїжджати повз них чи скидати автомобілі в кювет — такого не було, ні! Та й при Ющенку такого безміру не було», — коментує «Україні молодій» колишній співробітник служби протоколу адміністрації Президента, який побажав залишитися неназваним.

Цікаво, що документа, який регулює «правила поведінки» кортежів на шляхах, не існує взагалі. У прес–службі ДАІ «УМ» сказали, що «кортежами займається Управління держ­охорони».

А неофіційно даiшники кажуть, що кортежі — це «окрема країна», правила їхнього руху залежать від потужності їхніх двигунів і бажання «замовника».

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі