chrome firefox opera safari iexplorer

Правила поведінки кортежів на дорогах в Україні нічим не регламентовані

05 січня 2012 о 10:13

У новорічний вечір сталася ще одна ДТП за участю кортежу можновладцiв. Валка автівок, пролітаючи селом Майдан Тисменицького району Івано–Франківщини, знесла зі свого шляху мікроавтобус; ще два легковики, що належали «простим смертним», добряче пом’яті. Мікроавтобус опинився в кюветі.

На щастя, пасажирів у ньому не було, і загалом унаслідок цієї дорож­ньої НП ніхто з людей не постраждав. Цікаво, що кортеж навіть не пригальмував після того, як зачепив мікроавтобус, і той посунувся в рів. А якби там перебували люди?

Кортеж, що складався з чотирьох джипів, одного легкового автомобіля та «Фолксвагена» ДАІ, мчав вузькою автодорогою на швидкості приблизно 160 км/год. Принаймні так стверджують свідки події, які й повідомили про неї виданню «Українська правда». Вони запам’ятали й «козирні» номери одного з автомобілів супроводу — 0010.

Цей факт, а також те, що ДТП сталася за 22 км від резиденції Гута, де зустрічав Новий рік Віктор Янукович, уперто підводять до підозр, що автокортеж супрово­джував когось із «ясновельможних» держчиновників, які надвечір 31 грудня поспішали вітати свого дорогого Президента.

До такої думки схиляє ще одна обставина, про яку сповіщає «УП»: даішники з міста Калуш, викликані на місце події, відмовилися фіксувати ДТП, пояснюючи тим, що село Майдан не належить до їхнього підпорядкування. Так чому тоді саме цей наряд прибув за викликом?

«Неопізнаний літаючий об’єкт» і до сьогодні залишається таємничим. Прес–служба ДАІ Прикарпаття вчора розповсюдила офіційне повідомлення, що згаданий кортеж не належить керівництву області. Ніхто з можливих столичних фігурантів події відповідальності за ДТП на себе не взяв. Але разом з аварією, у скоєнні якої підозрюють тернопільського «губернатора», ця автопригода викликала резонанс.

«Останні жахливі ДТП з вини високопоставлених чиновників свідчать: країна Януковича стає все більш небезпечною для життя», — резюмує прес–служба БЮТ. З ініціативою збільшити покарання за порушення швидкості руху кортежами держслужбовців виступив і голова Компартії Петро Симоненко. Він запропонував повернути автомобілі супроводу високопосадовців у рамки Правил дорожнього руху. «Не повинно бути винятків: у населеному пункті швидкість мусить складати 60 км/год, за межами населеного пункту, залежно від типу автодороги, — 130 км/год, — передала вчора заяву Симоненка прес–служба КПУ. — Необхідно передбачити підвищену відповідальність для організаторів пересування автокортежів, які свідомо йдуть на порушення швидкісного режиму, а у випадку, якщо такі порушення призвели до ДТП, — передбачити для них кримінальну відповідальність».

Окрім того, очільник комуністів вважає за потрібне обладнати машини супроводу «чорними ящиками» для запису переговорів — на зразок тих, що встановлені у літаках, «це дозволить у випадку ДТП встановити посадову особу, яка віддала незаконний наказ чи розпорядження».

«При Президенті Кучмі такого не було. Так, кортежі рухалися зі швидкістю, вищою, ніж передбачено ПДД, але щоб збивати людей і проїжджати повз них чи скидати автомобілі в кювет — такого не було, ні! Та й при Ющенку такого безміру не було», — коментує «Україні молодій» колишній співробітник служби протоколу адміністрації Президента, який побажав залишитися неназваним.

Цікаво, що документа, який регулює «правила поведінки» кортежів на шляхах, не існує взагалі. У прес–службі ДАІ «УМ» сказали, що «кортежами займається Управління держ­охорони».

А неофіційно даiшники кажуть, що кортежі — це «окрема країна», правила їхнього руху залежать від потужності їхніх двигунів і бажання «замовника».

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути