chrome firefox opera safari iexplorer

На Буковині з крижаного полону рятують лебедів

02 лютого 2012 о 10:38

Майже 180 лебедів, які вже більш як півтора десятка років зимують на ставках поблизу села Чортория Кіцманського району на Буковині, опинилися в скруті через морози.

Як повідомляється, озера скувало кригою, і птахи перебралися на кілька сотень метрів далі, в старе русло Черемоша.

«Але там кругом крига, а площа плеса — невелика. Птахів рятують усі», — повідомило Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області.

«Оскільки птахи раптово зникли з місця постійного перебування, в Чорториї була викликана рейдова бригада з фахівців управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області та представників громадськості. З'ясувалося, що нині 176 лебедів сконцентрувалися у вільній від криги затоці на річці Черемош», — повідомили в управлінні.

При цьому щорічно природоохоронці організовують підгодівлю лебедів взимку і ранньою весною. Для того, щоб прогодувати лебедів взимку залежно від погодних умов, потрібно від трьох до чотирьох і більше тонн кормів. Рятувальники просять усіх небайдужих з проханням відвідати птахів і допомогти з кормами. Лебедів підгодовують місцеві мешканці, працівники підприємств, туристи.

Як повідомляється, працівники МНС чергуватимуть на Черемоші. Вони разом з екологами везуть птахам корми і помпу для закачування теплого повітря під кригу. «Будуть різати також кригу біля лебединого притулку. Помпу будуть застосовувати тільки в крайньому випадку, адже шум обладнання дуже лякає лебедів: вони можуть втекти і загинути», — йдеться в повідомленні.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути