chrome firefox opera safari iexplorer

Пуща-Водицький ліс незабаром буде знищено?

28 лютого 2012 о 10:04

Екологи й природоохоронці б’ють на сполох: Пуща-Водицький ліс може зникнути вже найближчим часом.

Київрада та очільники Київської міськдержадміністрації не скористались останнім шансом покласти край фантастичному за розмахом земельному дерибану, що триває навколо селища Коцюбинське.

Йдеться про землі, що їх займає Святошинський лісопарк. Незважаючи на те, що Коцюбинське не має власних земель навколо селища, селищна рада претендує на 3,6 тис. га столичної землі, що зараз займає Святошинське лісопаркове господарство.

8 лютого 2012 року Коцюбинська селищна рада звернулась до Київради з проханням погодити проект землеустрою селища, який би узаконив зазіхання Коцюбинського на землі міста Києва. Втім, Київрада за час, що минув з моменту офіційного звернення, не спромоглась розглянути це питання на сесії й цілком логічно відмовити рейдерам у погодженні.

Чинне законодавство відводить місяць для розгляду подібних клопотань, і якщо Київрада не відхилить проект землеустрою Коцюбинського до 8 березня, Київ втратить понад 3 тис. га цінного лісу, який буде знищено, а територію забудовано приватними котеджами.

За інформацією Національного екологічного центру України, забудовники вже одержують акти на право власності на землю в лісі. На сьогодні лісопарк вже втратив понад 300 га лісу, але загальні обсяги земельного дерибану, що його планують реалізувати найближчим часом, може перевершити усі земельні скандали, пов’язані з діяльністю «молодої команди» Черновецького за усі попередні роки.

У разі реалізації проекту відчуження столичного лісу, громада Києва втратить земельну ділянку, комерційна вартість якої обчислюється мільярдами доларів.

Та навіть це – не головна проблема. Реліктові ліси Пуща-Водиці, оспівані віками, просто зникнуть з лиця землі. Зелені насадження, що мають бути вирубані, складають майже четверту частину усіх зелених насаджень міста!

У цьому контексті варто нагадати, що Київ посідає друге місце в Україні за кількістю онкозахворювань, причиною яких, часто-густо, є незадовільний стан повітря, яким ми дихаємо. Та, мабуть, в очільників міста є більш важливі клопоти, ніж турбота про безпеку киян та збереження зелених зон...

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути